Проект локальної помп'ютерної мережі приміщення відкритого акціонерного підприємства «ВІКОТЕКС» міста Харків

Вступ

Неодмінним атрибутом офісу будь-якої сучасної компанії є комп’ютери. При наявності декількох комп’ютерів практично завжди їх об’єднують у локальну мережу. Які додаткові можливості локальної мережі можна використовувати для оптимізації робочого процесу? Чи виправдовує локальна мережа на підприємстві витрати на її установку і налаштування:

Безперечною перевагою є економічна складова – установка і настройка локальної мережі дає можливість спільно використовувати устаткування і периферійні пристрої. Немає необхідності купувати для кожного комп’ютера принтер – достатньо підключити його до одного з комп’ютерів, налаштувати його як мережевий, і всі користувачі зможуть роздруковувати на ньому документи, або ж придбати принтер з власним мережним інтерфейсом. Аналогічна ситуація з CD/DVD-приводами – для невеликої компанії цілком достатньо 1-2 пристроїв якщо, звичайно, її діяльність не вимагає частого використання приводів. Враховуючи, що такого роду устаткування використовується достатньо рідко – економічна вигода, в даному випадку, очевидна.
Локальна мережа на підприємстві дозволяє співробітникам спростити обмін файлами, що скорочує витрати робочого часу і, отже, збільшує продуктивність персоналу. Якщо цей момент розглядати в перспективі – він теж передбачає отримання, хоч невеликий і неявній, але, все ж, прибутку.
При використанні програмного забезпечення, що передбачає роботу декількох користувачів (1С, спеціалізованих бухгалтерських, юридичних та інших програм), створення та налаштування локальної мережі вкрай обов’язкова. Це дозволить одночасно кільком співробітникам використовувати централізований сервер для спільної роботи.
Локальна мережа на підприємстві дозволяє всім співробітникам отримати доступ в інтернет, навіть тим, чиє робоче місце не обладнане телефоном. Організація інтернету по локальній мережі економічно більш вигідна, ніж покупка персональних модемів для кожного співробітника. До того ж, контролювати інтернет-серфінг співробітників в цьому випадку набагато простіше.
Можливість доступу з будинку до файлів, розташованих на робочому комп’ютері – корпоративна пошта, робочі файли і т. д. Ця можливість з’явиться тільки в тому випадку, якщо були здійснені створення і налаштування локальної мережі, що дозволяють забезпечити доступ до інтернету всім комп’ютерам офісу.
Комунікативні вигоди. Для великих офісів (особливо розташованих на декількох поверхах) установка і налаштування локальної мережі життєво необхідна. Чат і відеочат (для цього необхідно буде придбати веб-камери) дозволяють працівникам, фізично знаходяться на значній відстані, ефективно взаємодіяти.
Контроль і віддалений доступ. Ці вигоди не потребують докладному описі. І якщо перше оцінить керівництво компанії, то віддалений доступ до комп’ютерів користувачів – пряма вигода для програміста – адміністратора та служби тех. підтримки.

Ми розглянули всі можливості локальної мережі, але крім позитивних моментів, звичайно ж, існують і негативні. Одним з аргументів виступає, зазвичай, небажання керівництва бачити кабелі, розкиданими по всьому офісу. Поспішаємо заспокоїти прихильників ідеального порядку – сучасні технології пропонують кілька варіантів вирішення цієї проблеми:

придбати спеціальні декоративні короби, що дозволяють акуратно сховати кабель;
організувати локальну мережу за допомогою wi-fi.

Налаштування локальної мережі через wi-fi обійдеться, звичайно, дорожче, ніж традиційна дротова локальна мережа на підприємстві. Але її переваги стоять фінансових вкладень – порядок в офісі і мобільність такої організації (робоче місце може бути дуже швидко організовано в будь-якому місці офісу компанії) – відмінні якості. Порівняно зі звичайною, налаштування бездротової локальної мережі кілька більш складний процес, хоча для професіонала він не представляє яких-небудь труднощів.

Тема дипломної роботи – «Організація локальної мережі компанії «ВікоТекс», яка є предметом дослідження.

Мета роботи – на основі теоретичного матеріалу, набутого з різних джерел, розробити локальну мережу для агентства нерухомості.

Реалізація запропонованого проекту дозволить скоротити паперовий документообіг всередині агентства, підвищити продуктивність праці, скоротити час на обробку інформації. Як наслідок, утворюються додаткові тимчасові ресурси для розробки і реалізації нових економічних та інвестиційних проектів. Таким чином, вирішиться проблема окупності та рентабельності впровадження локальної мережі.

З впровадженням на підприємстві даного проекту та підключенням до глобальної мережі Internet агентство отримує практично необмежені інформаційні можливості, оперативне отримання фінансових та біржових новин.

Але об’єднання комп’ютерів в локальну обчислювальну мережу привносить і нові труднощі. Так як підрозділ веде роботу з закритою інформацією, доступ до якої стороннім особам строго заборонений, то виникає проблема захисту інформації в ЕОМ.

Тема актуальна на сучасному етапі, оскільки безліч малих фірм розробляють і впроваджують у себе в офісах локальні мережі.

Скачать: https://yadi.sk/d/7ANR8bBT3KFJTF

2 Визначення задачі

Основна мета даного проекту це проектування мережі для двох поверхів підприємства «ВікоТекс» яке розташоване у двоповерховій будівлі. На кожному поверсі розташовані офісні приміщення. Всі офісні приміщення двох поверхів повинні обмінюватися даними між собою та упорядковуватися адміністратору мережі.

Всі користувачі повинні мати можливість підключення до Internet та електронної пошти.

Загальні розміри корпусу:

висота – 8 метрів;
довжина – 45.8 метрів;
ширина – 29.4 метрів

Товщина стін будівлі:

несучі — 50 см;
перегородки -30 см.

Між поверхове перекриття 30 см,

висота кожного поверху – 3,3 метра.

Будівля складається з двадцяти семи приміщень, з них дев’ятнадцять приміщень будуть підключені до мережі.

На першому поверсі розташовані такі відділи:

кабінет архіву здійснює приймання, опис і зберігання документів з метою використання ретроспективної документної інформації. Архів як установа або її структурний підрозділ може бути двох видів: архів, який здійснює постійне зберігання носіїв інформації, які стосуються його профілю.
кабінет канцелярії керує діловодством, службовим листуванням, оформленням документації, в більш вузькому сенсі — назва ряду державних установ.
кабінет головного інженера відповідає за технічну політику і напрями технічного розвитку підприємства в умовах ринкової економіки.
кабінет юридичного відділу відповідає за моніторинг нормативно-правових актів, інформування персоналу Компанії та надання консультацій з приводу вивчення та застосування чинного законодавства, захист прав та інтересів компанії шляхом проведення претензійно-позовної роботи та досудового врегулювання спорів, нагляд за дотриманням законності у процесі здійснення ліцензованої діяльності, що проявляється у виявленні невідповідностей, усунення таких та запобігання їх виникненню; підготовка, оформлення та робота з документами юридичного характеру, а також надання відповідей та реагування на звернення громадян, запити, вимоги, скарги, звернення з питань віднесених до компетенції відділу.
кабінет відділу збуту займається організацією збуту товарів. Необхідно організувати зв’язок з іншими кабінетами, обмін текстовою та графічною документацією, забезпечити захист інформації, організувати доступ до бази даних, та вихід до мережі Інтернет.
склад виконує функцію акумулювання резервів матеріальних ресурсів, необхідних для поставок і попиту, а також синхронізації швидкостей потоків товарів в системах просування від виробників до споживачів або потоків матеріалів в технологічних виробничих системах.
ресепшн, спеціально умебльована зона частини приміщення при вході в офіс компанії, фірми, готелю та інших подібних закладів.
кабінет відділу бухгалтерії забезпечує відповідних користувачів, в першу чергу керівництво, повною та неупередженою інформацією про фінансове становище, результати діяльності та грошових коштів підприємства. Необхідно організувати зв’язок з іншими кабінетами, забезпечити захист інформації обмін текстовою та графічною документацією, організувати доступ до бази даних та вихід до мережі Інтернет.
головний бухгалтер забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних.
кабінет відділу закупівель, завдання якого є прийняття рішень про закупівлю товарів, виборі найбільш підходящих постачальників, укладання контрактів і договорів на поставку обраних товарів і так далі. Необхідно організувати зв’язок з іншими кабінетами, обмін текстовою та графічною документацією, організувати доступ до бази даних та вихід до мережі Інтернет.
кабінет охорони відповідає за забезпечення схоронності, цілісності підприємства. Необхідно організувати зв’язок з сервером, захист інформації та доступ до бази даних та вихід до мережі Інтернет.
кабінет відділу кадрів займається реалізацією кадрової політики підприємства. Необхідно організувати зв’язок з іншими кабінетами, захист інформації та обмін текстовою та графічною документацією, організувати доступ до бази даних та вихід до мережі Інтернет.
кабінет директора, організує і координує роботу та взаємодію всіх відділів підприємства, спрямовану на одержання, збут та реалізацію товарів (продукції). Необхідно організувати зв’язок з іншими кабінетами, обмін текстовою та графічною документацією, організувати захист інформації, доступ до бази даних та вихід до мережі Інтернет.
кабінет секретаря, прийом, обробка та розподіл інформації (телефонні дзвінки, пошта). Необхідно організувати зв’язок з іншими кабінетами, обмін текстовою та графічною документацією, організувати захист інформації, доступ до бази даних та вихід до мережі Інтернет.
кабінет тех. відділу забезпечує роботу Інтернет — каналів, ядра мережі та маршрутизаторів, серверу та комутаційного обладнання. В цьому кабінеті буде встановлено сервер, необхідно організувати захист інформації та серверу, зв’язок з іншими кабінетами, обмін текстовою та графічною документацією, організувати доступ до бази даних, налаштування серверу та комутаційного обладнання, доступ до мережі Інтернет.
серверна кімната, виділене технологічне приміщення зі спеціально створеними і підтримуваними умовами для розміщення і функціонування серверного та телекомунікаційного обладнання.
конференц-зал, зал велика кімната, призначене для проведення зборів серед значної кількості людей, об’єднаних спільними інтересами.
call-центр, відокремлений підрозділ в організації, що займаються обробкою звернень та інформуванням по голосовим каналах зв’язку в інтересах організації-замовника або головної організації, обробляє також звернення по електронній і звичайній пошті, факси, що працює зі зверненнями в режимі інтернет-чату.
кабінети маркетингового відділу, задача його є створення ефективної маркетингової організаційної структури на підприємстві.

Мережа повинна відповідати наступним вимогам:

створення єдиного інформаційного простору, який здатен охопити і застосовувати для всіх користувачів інформацію створену в різний час і під різними типами зберігання і обробки даних;
підвищення достовірності інформації і надійності її зберігання шляхом створення стійкою до збоїв і втрати інформації комп’ютерної системи, а так само створення архівів даних, які можна використовувати, але на даний момент необхідності в них немає;
забезпечувати прозорий доступ до інформації авторизованому користувачеві відповідно до його прав і привілегій;
надійність мережі та швидкий доступ до неї у разі виникнення непрацездатності мережі.

3 Техніко-розрахунковий розділ

3.1 Вибір архітектури і топології мережі

3.1.1 Топології мереж. Мережева топологія — спосіб опису конфігурації мережі, схема розташування і з’єднання мережевих пристроїв. Мережева топ вузлами мережі. логічної — описує ходіння сигналу в рамках фізичної топології. інформаційної — визначає напрям потоків інформації, що передаються по мережі. управління обміном — це принцип передачі права на користування мережею.

Топологія «Кільце». У мережах з кільцевою топологією дані в мережі передаються послідовно від однієї станції до іншої по кільцю, як правило, в одному напрямку. Кожен комп’ютер з’єднаний лініями зв’язку тільки з двома іншими: від одного він тільки отримує інформацію, а іншому тільки передає.. Якщо комп’ютер розпізнає дані як призначені йому, то він копіює їх собі у внутрішній буфер. У мережі з кільцевою топологією необхідно вживати спеціальних заходів, щоб у випадку виходу з ладу або відключення якої-небудь станції не прервався канал зв’язку між іншими станціями. Перевага даної топології – простота керування, недолік – можливість відмови всієї мережі при збої в каналі між двома вузлами.

Рисунок 3.1 — Топологія типу «Кільце»

Топологія «Зірка». В цьому випадку кожен комп’ютер підключається окремим кабелем до загального пристрою, називаному концентратором, що перебуває у центрі мережі. Головна перевага цієї топології перед загальною шиною – більша надійність. Будь-які неприємності з кабелем стосуються лише того комп’ютера, до якого цей кабель приєднаний, і тільки несправність концентратора може вивести з ладу всю мережу. Крім того, концентратор може відігравати роль інтелектуального фільтра інформації, що надходить від вузлів у мережу, і при необхідності блокувати заборонені адміністратором передачі.

До недоліків топології типу зірка ставиться більше висока вартість мережного встаткування через необхідність придбання концентратора. Крім того, можливості по нарощуванню кількості вузлів у мережі обмежуються кількістю портів концентратора. У цей час ієрархічна зірка є найпоширенішим типом топології зв’язків як у локальних, так і глобальних мережах.

Рисунок 3.2 — Топологія типу «Зірка»

Топологія «Загальна шина» (рисунок 3.2) у цьому випадку підключення й обмін даними виробляється через загальний канал зв’язку, названий загальною шиною. Передана інформація може поширюватися в обидва боки. Застосування загальної шини знижує вартість проводки й уніфікує підключення різних модулів.

Основними перевагами такої схеми є дешевина й простота розведення кабелю по приміщенню. Самий серйозний недолік загальної шини полягає в її низької надійності: будь-який дефект кабелю або якого-небудь із численних рознімань повністю паралізує всю мережу.

Рисунок 3.3 — Топологія типу «Загальна шина»

Топологія «Повнозв’язна». топологія комп’ютерної мережі, в якій кожна робоча станція підключена до всіх інших. Цей варіант є громіздким і неефективним, незважаючи на свою логічну простоту. Для кожної пари повинна бути виділена незалежна лінія, кожен комп’ютер повинен мати стільки комунікаційних портів скільки комп’ютерів в мережі. З цих причин мережа може мати тільки порівняно невеликі кінцеві розміри. Найчастіше ця топологія використовується в багатомашинних комплексах або глобальних мережах при малій кількості робочих станцій.

Рисунок 3.4 — Топологія типу «Повнозв’язна»

Локальні структуровані мережі складаються з кінцевих пристроїв і проміжних пристроїв, сполучених кабельною системою.

Вузли мережі (nodes) — кінцеві пристрої і проміжні пристрої, наділені мережевими адресами. До вузлів мережі відносяться комп’ютери з мережевим інтерфейсом, виступаючі в ролі робочих станцій, серверів або в обох ролях; мережеві периферійні пристрої (принтери, плоттери, сканери); мережеві телекомунікаційні пристрої (модемні пули, модеми колективного використання); маршрутизатори.

Кабельний сегмент — відрізок кабелю або ланцюжок відрізків кабелів, електрично (оптично) сполучених один з одним, що забезпечують з’єднання два або більш за вузли мережі. Іноді стосовно коаксіального кабелю так називають і відрізок кабелю, підключений роз’ємами, але ми користуватимемося ширшим вищенаведеним тлумаченням.

Сегмент мережі (або просто сегмент) — сукупність вузлів мережі, що використовують загальне (що розділяється) середовище передачі. Стосовно технології Ethernet це сукупність вузлів, підключених до одного коаксіального кабельного сегменту, одного хабу (повторювача), а також до декількох кабельних сегментів або хабам, зв’язаним між собою повторювачу. Стосовно Token Ring це одне кільце.

Мережа (логічна) — сукупність вузлів мережі, що мають єдину систему адресації третього рівня моделі OSI. Прикладами можуть бути IPX-мережа, IP-мережа. Кожна мережа має свою власну адресу, цими адресами оперують маршрутизатори для передачі пакетів між мережами. Мережа може бути розбита на підмережі (subnet), але це чисто організаційне розділення з адресацією на тому ж третьому рівні. Мережа може складатися з безлічі сегментів, причому один і той же сегмент може входити в декілька різних мереж.

Хмара (cloud) — комунікаційна інфраструктура з однорідними зовнішніми інтерфейсами, подробицями організації якої не цікавляться. Прикладом хмари може бути міська-міжнародна телефонна мережа: у будь-якому це місці можна підключити телефонний апарат і зв’язатися з будь-яким абонентом.

«Зірка» — це топологія з явно виділеним центром, до якого підключаються всі інші абоненти. Весь обмін інформацією йде винятково через центральний комп’ютер, на який у такий спосіб лягає дуже велике навантаження, тому нічим іншим, крім мережі, воно займатися не може. Зрозуміло, що мережне устаткування центрального абонента повинне бути істотно більш складним, чим устаткування периферійних абонентів. Про рівноправність абонентів у даному випадку говорити не приходиться. Як правило, саме центральний комп’ютер є самим могутньої, і саме на нього покладаються усі функції по керуванню обміном. Ніякі конфлікти в мережі з топологією «зірка» у принципі неможливі, тому що керування цілком централізоване, конфліктувати чомусь.

Якщо говорити про стійкість зірки до відмовлень комп’ютерів, то вихід з ладу периферійного комп’ютера ніяк не відбивається на функціонуванні частини мережі, що залишилася, зате будь-яке відмовлення центрального комп’ютера робить мережа цілком непрацездатної. Тому повинні прийматися спеціальні заходи для підвищення надійності центрального комп’ютера і його мережної апаратури. Обрив будь-якого чи кабелю коротке замикання в ньому при топології «зірка» порушує обмін тільки з одним комп’ютером, а всі інші комп’ютери можуть нормально продовжувати роботу.

На відміну від шини, у зірці на кожній лінії зв’язку знаходяться тільки два абоненти: центральний і один з периферійних. Найчастіше для їхнього з’єднання використовується дві лінії зв’язку, кожна з який передає інформацію тільки в одному напрямку. Таким чином, на кожній лінії зв’язку мається тільки один приймач і один передавач. Усе це істотно спрощує мережне устаткування в порівнянні із шиною і рятує від необхідності застосування додаткових зовнішніх термінаторів. Проблема загасання сигналів у лінії зв’язку також зважується в «зірці» простіше, ніж у «шині», адже кожен приймач завжди одержує сигнал одного рівня.

Серйозний недолік топології «зірка» закладається обмеженні кількості абонентів. Звичайно центральний абонент може обслуговувати не більш 8-16 периферійних абонентів. Якщо в цих межах підключення нових абонентів досить просто, то при їхньому перевищенні воно просто неможливо. Правда, іноді в зірці передбачається можливість нарощування, тобто підключення замість одного з периферійних абонентів ще одного центрального абонента (у результаті виходить топологія з декількох з’єднаних між собою зірок).

Вибір архітектури мережі. Для розробки мережі для дипломного проекту я оббираю архітектуру Іthernet. Уперше вона з’явилася в 1972 році (розроблювачем виступила відома фірма Xerox). Мережа виявилася досить удалої, і внаслідок цього її в 1980 році підтримали такі найбільші фірми, як DEC і Іntel (об’єднання цих фірм, що підтримують Ethernet, назвали DІ по перших буквах їхніх назв). Стараннями цих фірм у 1985 році мережа Ethernet стала міжнародним стандартом, неї прийняли найбільші міжнародні організації по стандартах: комітет 802 ІEEE (Іnstіtute of Electrіcal and Electronіc Engіneers) і ЕСМА (European Computer Manufacturers Assocіatіon).

У мережі Fast Ethernet використовується тільки «пасивна зірка» чи «пасивне дерево». До того ж у Fast Ethernet набагато більш тверді вимоги до граничної довжини мережі. Адже при збільшенні в 10 разів швидкості передачі і збереженні формату пакета його мінімальна довжина стає в десять разів коротше (5,12 мкс проти 51,2 мкс у Ethernet). Припустима величина подвійного часу проходження сигналу по мережі зменшується в 10 разів.

3.1.2 Кабель кручена пара

Неекранована вита пара (UTP). Зовнішня оболонка кабелю «вита пара» може бути або порівняно тонкою, як у неекранованої витої пари (UTP, unshielded twisted-pair), або товстої, як в екранованій витій парі (STP, shielded twisted-pair). З цих двох типів кабелю більш часто використовується UTP. Більшість офісних мереж Ethernet побудовані на UTP. Кабель UTP використовує мідні провідники діаметром 22 або 24 по шкалі AWG з характеристичним імпедансом 100 Ом.

Крім основних специфікацій, стандарт TIA/EIA-Т568-а визначає рівні продуктивності для кабелю UTP, згідно яким кабель розділяється на п’ять категорій. Чим вище категорія кабелю, тим більше ефективно він може передавати дані. Основна відмінність між категоріями кабелю полягає в кількості витків кожної пари проводів. У таблиці 3.1 перераховані категорії, визначені в стандарті T568-А, їхні швидкісні характеристики й області застосування.

Кабель категорії 3 традиційно використовується в телефонії, також він придатний для мереж Ethernet 10Base, що функціонують на швидкості 10 Мбіт/с. Категорія 3 не підходить для смуги пропущення 100 Мбіт/с мережі Fast Ethernet, крім випадку 100Base4, що спеціально розроблений у розрахунку на кабель цієї категорії. Тільки 100Base4 (а також украй малоуспішний протокол 100VG-AnyLAN) можуть працювати з цим кабелем, тому що вони задіють усі чотири пари проводів для передачі даних, у той час як стандартні технології застосовують тільки дві пари.

Кабель категорії 4 забезпечує незначне збільшення продуктивності в порівнянні з категорією 3, і один час підтримувався мережами Token Ring.

Таблиця 3.1 – Використання типів кабелів розрахованих на різні фази частот

Кате- горія	Фаза частот	Застосування
1	до 0 МГц	Телефон; POTS (Plain Old Telephone System, послуги традиційної телефонії); системи сигналізації
2	до 1 МГц	Телефон; мінікомп’ютери IBM і термінали; ARCNET; LocalTalk
3	до 16 МГц	Телефон; 10Base Ethernet; 4 Мбіт/с Token Ring; 100Base4; 100VG-AnyLan
4	до 20 МГц	16 Мбіт/с Toking Ring
5	до 110 Мгц	OC-3 (ATM); SONet

Більшість сучасних UTP-мереж побудовані на кабелі категорії 5, тому що він забезпечує значний приріст швидкодії і підтримує передачу з частотою до 100 Мгц. Навіть якщо на дійсний момент мережа використовує 10Base, більшість адміністраторів віддають перевагу кабелеві категорії 5, передбачаючи майбутній перехід на Fast Ethernet або іншу високошвидкісну технологію.

Хоча розподіл на категорії TIA/EIA відноситься в основному тільки до кабелю, інші мережні компоненти, що відносяться до мережного середовища передачі даних, також розбиваються на категорії. Для створення кабельної системи, цілком сумісної з категорією 5, потрібно, щоб усі конектори, настінні розетки, комутаційні панелі й інші компоненти також відповідали категорії 5.

Кабель «вита пара» закінчується на обох кінцях конекторами IU-45 (R3 — акронім для Registered 3ack, стандартний штекер) — це 8-контактна версія 4-контактного конектора И-11 для стандартного телефонного кабелю. Схема розташування контактів для конекторів, що також визначається в стандарті TIA/Е1А-T568-А, відома за назвою призначення контактів 5б8А. Однак інші стандарти, що передують Т1А/EIA-Т568-А, передбачають альтернативну схему розташування висновків.

Вилка «RJ-45» схожа на вилку від імпортних телефонів, тільки трохи більшого розміру і має вісім контактів.

3.2 Вибір оптимальної конфігурації мережі

3.2.3 Вибір середи передачі даних. Щоб прокласти мережу в середині корпусу, в данному проекті було обрано неекранований UTP кабель 5 категорії. Сьогодні скручена пара є головним середовищем передавання для локальних мереж. Це найдешевше і найпоширеніше фізичне середовище. Час поширення сигналу 8—12 нс/м. Загасання сигналу 12—28 дБ на 100 м за частоти 100 МГц. Канал найдешевший для прокладання.

Існує декілька типів скручених пар. Найпоширеніша незахищена скручена пара (Unshielded Twisted Pair (UTP)). Вона найдешевша, проте в разі її експлуатації виникають проблеми з електромагнітною сумісністю.

Незахищеною вважають не тільки UTP, а й FTP. Захищеною прийнято вважати скручену пару зі значним захистом, наприклад, SFTP або SSTP.Скручена пара 5 категорії як правило має вісім провідників.

Відноситься до пасивного мережевого устаткування, є панеллю з відповідних частин конекторів (розеток) RJ (45, 11, 12) з другого боку яких, так звані IDC (Insulator Displacement Connector) — гніздо із зсувом ізоляції, у які і забиваються інструментом 110 дроту витої пари багатожильних кабелів. Призначена для з’єднання вертикального і горизонтальних кабелів в СКС, а також просто для з’єднання відрізків багатожильних кабелів в єдине ціле і т.п.

Рисунок 3.5 — Схема Інформаційних потоків

На зворотній стороні панелі змонтовані з’єднувачі, в котрі монтуються кабелі.

Кабелі які мають гнучкі провідники використовуються в якості патч-кордів, тобто з’єднувальних кабелів між розеткою та мережним адаптером, або між розетками на панелі з’єднувань і кроса.

В зв’язку з тим, що в мережі буде задіяно 44 робочі станції визначаємо кількість телекомунікаційних розеток . В основному будемо використовувати розетки типу RJ-45. До цих розеток будуть підключені всі станції. Визначаємо кількість силових розеток виходячи з умов що кожна робоча станція та сервер повинні мати по 2 розетки кожна з яких павина витримувати навантаження робочої станції з периферійним обладнанням.

Перелік телекомунікаційних та силових розеток наведено у таблиці 3.5

Таблиця 3.2 — Перелік телекомунікаційних та силових розеток

№ п/п	Поверх	№ приміщення	Назва відділу	Кількість робочих місць	Телеком. розетки	Силові розетки	Метод кріплення
1	2	3	4	5	6	7	8
1	1	1	Архів	1	2	1	RJ- 45
1	1	2	Канцелярія	1	2	1	RJ- 45
2	1	3	Головний інженер	1	2	1	RJ- 45
3	1	4	Юридичний відділ	1	2	1	RJ- 45
4	1	5	Відділ хбуту	1	2	1	RJ- 45
5	1	6	Склад №1	1	2	2	RJ- 45
6	1	8	Ресепшн	1	2	1	RJ- 45
7	1	9	Відділ бухгалтерії	3	3	3	RJ–45
8	1	10	Головний бухгалтер	1	1	2	RJ- 45
9	1	11	Відділ закупівель	11	11	12	RJ -45

10	2	20	Відділ кадрів	1	1	1	RJ- 45
11	2	21	Кабінет зам. директора	1	1	1	RJ- 45
12	2	12	Диретктор	1	1	1	RJ- 45
13	2	13	Секретар	1	1	1	RJ- 45
14	2	14	Серверна	4	5	4	RJ- 45
15	2	15	Конференц-зал	1	2	2	RJ- 45
16	2	16	Начальник торговлі	1	1	1	RJ- 45
17	2	17	Call-центр	7	7	8	RJ- 45
18	2	18	Тех. відділ	6	6	6	RJ- 45
19	2	19	Склад №2	1	1	2	RJ- 45

Загальна кількість телекомунікаційних розеток – 50 шт, а силових розеток – 54 шт.

3.3 Конфігурація обладнання мережі

3.3.1 Вибір типу комутаторів мережі

У даній комп’ютерній мережі необхідно організувати 44 робочі станції які повинні мати спільну базу даних та можливість резервного копіювання даних і вихід до Internet у мережі задіяний сервер до якого будуть підключені робочі станції. Виходячи з кількості персональних комп’ютерів та раніше обраної технології та топології мережі (див. розділ 3.1) визначаємо необхідну кількість та тип комутаторів:

– 16 портовий Gigabit Ethernet 10/100/1000 BASE-T – 4.

Обраний комутатор виробництва фірми TP-LINK. Це обумовлено невеликою ціною, та якістю мережного обладнання даної фірми та тим що вона виробляє весь спектр мережного обладнання що гарантує не виникнення проблем з стандартизацією обладнання при монтажі мережі.

Кількість та розрядність обраних комутаторів обґрунтовується наступними умовами:

16 портовий комутатор Gigabit Ethernet 10/100/1000 BASE-T, у мережі використовується 6 таких, розташовані у наступних приміщеннях:

до комутатора розташованому у приміщені №5 необхідно під’єднати 8 робочих станцій;
до комутатора розташованому у приміщені №27 необхідно під’єднати 8 робочих станцій;
до комутатора розташованому у приміщені №28 треба підключити ще три комутатора, сервер, та 7 робочих станцій;
до комутатора розташованому у приміщені №5 необхідно під’єднати 7 робочих станцій.
до комутатора розташованому у приміщені №9 необхідно під’єднати 4 робочих станцій.
до комутатора розташованому у приміщені №11 необхідно під’єднати 12 робочих станцій.

Вільні порти комутаторів призначені для подальшого розвитку мережі на підприємстві.

Далі у вигляді таблиці 3.6 надані мережні характеристики 16 портового комутатору TP-LINK TL-SG1016D

Таблиця 3.3 — Характеристики 16 портового комутатора

№ п/п	Мережеві характеристики обладнання	Значення
1	Тип обладнання	Комутатор
2	Топологія	Зіркова
3	Метод доступу. Протокол	TCP/IP
4	Швидкість передачі даних	10/100/1000 Mbit/s

Продовження таблиці 3.3

5	Кількість портів	16 UTP/STP
6	Підтримка повного/напів дуплексного режимів	Full-duplex
7	Тип кабелю. Метраж	UTP cat 5.
8	Метод комутації	Store-and-forward
9	Таблиця МАС-адресів	8000
10	Живлення	220 v
11	Потужність	14,83 Вт
12	Вага	2,13 кг
13	Розміри	279 х 170 х 44.5 мм
14	Оптимальна температура використання	0-40°С
15	Вологість	10-90%

Гарантійне обслуговування

На данний комутатор поширюється гарантія терміном в п’ять років. Cisco гарантує кінцевому користувачеві ремонт або заміну пристрою на ідентичне протягом гарантії.

Гігабітний Комутатор TP-LINK TL-SG1016D являє собою недороге рішення для класу SOHO і підприємств малого і середнього бізнесу, а також для організації мережі підприємств, наприклад, для філій і приміщень для ділових зустрічей, де потрібно просте управління.

За допомогою TP-LINK TL-SG1016D легко побудувати досить надійну мережу для підключення комп’ютерів, принтерів, копіювальної та іншої офісної техніки. Користувачі, робочі групи, лабораторії, відділи, або зростаючі офіси тепер можуть отримувати велику кількість мультимедіа, зображень, відео та інформації по мережі в реальному часі.

Мережевий адаптер для кожної робочої станції не потрібен, так як в материнській платі є вбудований контролер LAN Realtek GbE LAN chip (10/100/1000 Mbit).

Мережна картка забезпечує задану швидкість передання даних до 1000 Мбіт/с та довженну кабелю до 100 метрів, підтримує всі на даний час відомі операційні системи що позволяє працівникам обрати ОС по за власним бажанням.

Характеристики адаптера наведенні в таблиці 3.7.

Таблиця 3.4 — Характеристики мережного адаптера

Характеристики	Параметри
1	2
Швидкість передачі даних	10/100/1000 Мбіт/с
Максимальна довжина кабелю	100 метрів
Буфер	Індикатори
Характеристики	Параметри
Відповідність стандартам	PCI 2.2, PC2001, 802.3, 802.3u, 802.3ab, 802.3x, 802.3z, 802.1p packet prioritization, efficient multicast control, Jumbo Frames, ANSI/TIA/EIA-568A
Підтримка ОС	Windows 10, Windows 8.1 and Server 2012, Windows 7 and Server 2008 R2, Windows Vista and Server 2008, Windows XP and Server 2003
Робоча температура	0 ~ 70°C

Далі необхідно скласти таблицю МАС та ІР адресів всіх комп’ютерів мережі підприємства. Що формуємо у таблиці 3.3.

Таблиця 3.5 — IP і МАС адреса

№ п/п	MAC- адреса Позначення	IP- адреса	Поверх	№ ПК загальний	Назва відділу	№ ПК у відділі	Кількість МА
1	2	3	4	5	6	7	8
1	A0:32:99:55:96:01	192.168.0.1	2	1	Відділ кадрів	1	1
2	A0:32:99:55:96:02	192.168.0.2	2	2	Відділ кадрів	2	1
3	A0:32:99:55:96:03	192.168.0.3	2	3	Кабінет зам. директора	1	1
4	A0:32:99:55:96:04	192.168.0.4	2	4	Диреткор	2	1
5	A0:32:99:55:96:05	192.168.0.5	2	5	Сектретар	3	1
6	A0:32:99:55:96:06	192.168.0.6	2	6	Серверна	4	1
7	A0:32:99:55:96:07	192.168.0.7	2	7	Серверна	1	1
8	A0:32:99:55:96:08	192.168.0.8	2	8	Конференц-зал	2	1
9	A0:32:99:55:96:09	192.168.0.9	2	9	Начальник торговлі	3	1
10	A0:32:99:55:96:10	192.168.0.10	2	10	Call-центр	4	1
11	A0:32:99:55:96:11	192.168.0.11	2	11	Call-центр	1	1
12	A0:32:99:55:96:12	192.168.0.12	2	12	Call-центр	1	1
13	A0:32:99:55:96:13	192.168.0.13	2	13	Call-центр	2	1
14	A0:32:99:55:96:14	192.168.0.14	2	14	Call-центр	3	1
15	A0:32:99:55:96:15	192.168.0.15	2	15	Call-центр	4	1
16	A0:32:99:55:96:16	192.168.0.16	2	16	Call-центр	5	1
17	A0:32:99:55:96:17	192.168.0.17	2	17	Тех. відділ	6	1
18	A0:32:99:55:96:18	192.168.0.18	2	18	Тех. відділ	7	1
19	A0:32:99:55:96:19	192.168.0.19	2	19	Тех. відділ	8	1
20	A0:32:99:55:96:20	192.168.0.20	2	20	Тех. відділ	1	1
21	A0:32:99:55:96:21	192.168.0.21	2	21	Тех. відділ	1	1
22	A0:32:99:55:96:22	192.168.0.22	1	22	Тех. відділ	1	1
23	A0:32:99:55:96:24	192.168.0.23	1	23	Склад № 2	1	1
24	A0:32:99:55:96:25	192.168.0.24	2	24	Архів	2	1
25	A0:32:99:55:96:26	192.168.0.25	2	25	Канцелярія	3	1
26	A0:32:99:55:96:27	192.168.0.26	2	26	Головний інженер	4	1
27	A0:32:99:55:96:28	192.168.0.27	2	27	Юридичний відділ	5	1

28	A0:32:99:55:96:29	192.168.0.28	2	28	Відділ збуту	6	1
29	A0:32:99:55:96:30	192.168.0.29	2	29	Склад № 1	7	1
30	A0:32:99:55:96:31	192.168.0.30	2	30	Ресепшн	8	1
31	A0:32:99:55:96:32	192.168.0.31	2	31	Бухгалтерія	1	1
32	A0:32:99:55:96:33	192.168.0.32	2	32	Бухгалтерія	2	1
33	A0:32:99:55:96:34	192.168.0.33	2	33	Бухгалтерія	3	1
34	A0:32:99:55:96:35	192.168.0.34	2	34	Головний бухгалтер	1	1
35	A0:32:99:55:96:36	192.168.0.35	2	35	Відділ закупівель	1	1
36	A0:32:99:55:96:37	192.168.0.36	2	36	Відділ закупівель	4	1
37	A0:32:99:55:96:38	192.168.0.37	2	37	Відділ закупівель	5	1
38	A0:32:99:55:96:39	192.168.0.38	2	38	Відділ закупівель	6	1
39	A0:32:99:55:96:40	192.168.0.39	2	39	Відділ закупівель	1	1
40	A0:32:99:55:96:41	192.168.0.40	2	40	Відділ закупівель	2	1
41	A0:32:99:55:96:42	192.168.0.41	2	41	Відділ закупівель	3	1
42	A0:32:99:55:96:23	192.168.0.42	2	42	Відділ закупівель	4	1
43	A0:32:99:55:96:43	192.168.0.43	2	43	Відділ закупівель	1	1
44	A0:32:99:55:96:44	192.168.0.44	2	44	Відділ закупівель	1	1
45	A0:32:99:55:96:45	192.168.0.45	2	45	Відділ закупівель	1	1
46	A0:32:99:55:96:46	192.168.0.46	2	46	Служба охорони	1	1

3.3.2 Джерела безперебійного живлення

Джерелом безперебійного живлення було обрано SU1400RMI2U.

Інформація про ДБЖ, які використовуються у мережі міститься у окремих таблицях, які розкривають характерні показники у роботі цього обладнання (табл.3.5, 3.6).

Таблиця 3.4 – Тривалість дії ДБЖ

230V	Навантаження
VA	50	100	200	300	400	500	600	700	800	900	1000	1200	1400
Watts	33	65	130	195	260	325	390	455	520	585	650	780	910
SU1400 RMI2U	6 год. 37 хв.	4 год. 10 хв.	2 год. 16 хв.	1 год. 28 хв.	1 год. 3 хв.	47 хв..	36 хв..	28 хв.	23 хв.	18 хв.	15 хв..	11 хв..	8 хв..

Таблиця 3.5 – Основні характеристики ДБЖ

Параметри	Функціональні характеристики
Специфікація	SU1400RMI2U
Поставляється з програмою PowerChute plus	Підтримка WinNT, Win98, Win95, Win3.x, Netware, SCO Unixware, SCO OpenServer + SNMP Agent Plug-in(WinNT, Netware), CIM, HP NetServer, Netfinity
Тип вхідної розетки (кабель довжиною 1.8 м)	IEC320 C13
Вихідні розетки(IEC320 C13)	4 IEC320 C13 2 IEC M/F 2M Jumper Cords
Число слотів SmartSlot	1
Висота блоку (Висота в «U»)	2
Максимальні габарити (В x Ш x Г)	89мм x 483мм x 457 мм
Вага без упакування	28.6кг
Загальна вага	31.9кг
Комплект замінних батарей	RBC 24
Номінальна вхідна напруга	230 В, одна фаза, 50 або 60 Гц (вибирається автоматично)
Параметри	Функціональні характеристики
Час переключення (номінальне / максимальне)	2/4 мілісекунди, включаючи час виявлення
Вихідна напруга при живленні від батареї	Чиста синусоїда
	Автоматичне регулювання вхідної напруги в діапазоні 160-286‚ змін. струму. Вихідна

	напруга складає 196-253, змін. струму. DoubleBoost підвищує напруга максимум на 30% у діапазоні 160-181, змін.
Робота в режимі SmartBoost і SmartTrim	струму. SmartBoost підвищує напруга максимум на 15%, якщо вхідна напруга в діапазоні 181-208, змін. струму.
	SmartTrim знижує напруга максимальна на 12% у діапазоні 286-253‚ змін. струму.
	Пороги переключення режимів регулюються користувачем за допомогою програмного забезпечення.
Ємність (Вольт-Ампери, Вати)	1400, 950
Діапазон коефіцієнта потужності навантаження, діапазон пік-факторна навантаження	від 0.5 до 1.0, <5
Макс. енергія і макс. струм вхідного імпульсного впливу	480 Дж, 6.5кА
Час реакції на вхідні впливи нормального /загального типу	0 нс, номінал <5нс
Напруга, що пропускається, при впливі імпульсу нормального типу (IEEE 587 Кат.A 6кв тест)	звичайно <0.3% від максимуму
Умови збереження	Максимальна висота 15,000 метрів над рівнем моря, температура 15-45 С
Параметри	Функціональні характеристики
Умови роботи	Максимальна висота 3,000 метрів над рівнем моря, вологість 0-95% без конденсату, температура 0-400 С
Акустичний шум на відстані 3.3 фута (1м) від поверхні пристрою	<46 дВА
Виділення тепла — режим Online	171 BTU/год

Відповідно до прийнятого розподілу на даному етапі виконується вибір типу і розрахунок кількості всіх елементів передачі сигналу, але без устаткування, встановлюваного в кросових панелей і апаратних станцій.

Процес проектування горизонтальної підсистеми починається з прив’язки окремих робочих місць до комутаторів. Кількість комутаторів і місця їхнього розташування задаються рішеннями, прийнятими на стадії вибору архітектури.

При цьому необхідно дотримуватися наступних вимог:

максимальна довжина горизонтального кабелю не повинна перевищувати 90 метрів.
за інших рівних умов рекомендується мінімізувати кількість кабельних сегментів.
кожен комутатор повинен по можливості обслуговувати приблизно однакову кількість робочих місць.

Необхідна кількість кабелю розраховується з використанням наступного емпіричного методу. Виходячи з припущення, що робочі місця розподілені по площі, що обслуговується, рівномірно, обчислюється середня довжина (Lcp) кабельних трас за формулою:

Lcp =(Lmax+Lmin)/2, (3.1)

де Lmin і Lmax – відповідно довжини кабельної траси від точки розміщення кросового обладнання до найближчого роз’єму і найдальшого робочого місця, які отримані з урахуванням технології прокладення кабелю, усіх спусків, підйомів, поворотів і особливостей будинку.

При визначенні довжини трас необхідно додати технологічний запас величиною 10%-30% від Lcp і запас Х для процедур розведення кабелю в розподільному вузлі й роз’єму, так що довжина трас L, буде розраховуватись за формулою:

L= (1,1Lcp+X)*N, (3.2)

де N – кількість розеток на поверсі.

Розрахунок кількості кабелю, треба проводити для кожного поверху, а також сума кабельних сегментів у метрах. Дробові значення округляємо до цілого числа для всього приміщення.

Таблиця 3.6 – Горизонтальні поверхові підключення мережі

№ п/п	Поверх	Кількість робочих станцій	Кількість сегментів/метрів			Кабель категорії 5
			Кате-горія 5	Кате- горія 6	Оптич- ний	Тип	Кількість
			Кате-горія 5	Кате- горія 6	Оптич- ний	Тип	м	bt
1	2	РС1→к1	1	–	–	UTP 5E	21,99	24,4
2	2	РС2→к1	1	–	–	UTP 5E	17,41	19,32
3	2	РС3→к1	1	–	–	UTP 5E	13,74	15,25
4	2	РС4→к1	1	–	–	UTP 5E	10,08	11,18
5	2	РС5→к1	1	–	–	UTP 5E	3,66	3,99
6	2	РС6→к1	1	–	–	UTP 5E	7,33	8,13
7	2	РС7→к1	1	–	–	UTP 5E	10,14	11,25
8	2	РС8→к1	1	–	–	UTP 5E	21,07	23,38
9	2	РС9→к2	1	–	–	UTP 5E	10,99	12,19
10	2	РС10→к2	1	–	–	UTP 5E	15,58	17,29
11	2	РС11→к2	1	–	–	UTP 5E	29,32	32,54
12	2	РС12→к2	1	–	–	UTP 5E	25,66	28,48
13	2	РС13→к2	1	–	–	UTP 5E	18,33	20,34
14	2	РС14→к2	1	–	–	UTP 5E	2,38	2,64
15	2	РС15→к2	1	–	–	UTP 5E	10,44	11,58
16	2	РС16→к2	1	–	–	UTP 5E	19,24	21,35
17	2	РС17→к3	1	–	–	UTP 5E	15,58	17,29
18	2	РС18→к3	1	–	–	UTP 5E	17,41	19,32
19	2	РС19→к3	1	–	–	UTP 5E	19,61	21,76
20	2	РС20→к3	1	–	–	UTP 5E	14,11	15,66
21	2	РС21→к3	1	–	–	UTP 5E	1,28	1,42
22	2	РС22→к3	1	–	–	UTP 5E	5,13	5,69
23	2	РС23→к3	1	–	–	UTP 5E	2,01	2,23
24	1	РС24→к4	1	–	–	UTP 5E	2,56	2,84

25		1	РС25→к4	1	–	–	UTP 5E	5,49	6,09
26		1	РС26→к4	1	–	–	UTP 5E	10,08	11,18
27		1	РС27→к4	1	–	–	UTP 5E	15,58	17,29
28		1	РС28→к4	1	–	–	UTP 5E	11,46	12,72
29		1	РС29→к4	1	–	–	UTP 5E	20,16	22,37
30		1	РС30→к4	1	–	–	UTP 5E	15,21	16,88
31		1	РС31→к5	1	–	–	UTP 5E	17,59	19,52
32		1	РС32→к5	1	–	–	UTP 5E	8,24	9,14
33		1	РС33→к5	1	–	–	UTP 5E	5,13	5,69
34		1	РС34→к5	1	–	–	UTP 5E	3,11	3,45
35		1	РС35→к6	1	–	–	UTP 5E	1,46	1,62
38	1		РС38→к6	1	–	–	UTP 5E	5,86	6,50
39	1		РС39→к6	1	–	–	UTP 5E	4,24	4,70
40	1		РС40→к6	1	–	–	UTP 5E	14,66	16,27
41	1		РС41→к6	1	–	–	UTP 5E	11,91	13,22
42	1		РС42→к6	1	–	–	UTP 5E	25,66	28,48
43	1		РС43→к6	1	–	–	UTP 5E	22,36	24,81
44	1		РС44→к6	1	–	–	UTP 5E	19,24	21,35
45	1		РС45→к6	1	–	–	UTP 5E	18,51	20,54
46	1		РС46→к6	1	–	–	UTP 5E	15,21	16,88
47	2		к1→к2	1	–	–	UTP 5E	10,26	11,38
48	2		к2→к3	1	–	–	UTP 5E	11,54	12,80
49	1		К1→к4	1	–	–	UTP 5E	5,34	5,92
50	1		К4→к5	1	–	–	UTP 5E	38,85	43,12
51	1		К5→к6	1	–	–	UTP 5E	15,21	16,88

Сума довжин сегментів кабелю складає – 1026 м

Відомо, що в бухті 305 метрів кабелю. Тоді для створення горизонтальної підсистеми необхідно 3 бухти, та 36,40 метрів UTР категорії 5 кабелю.

3.3.3 Вибір серверу та робочих станцій

Для керування мережею, обробки інформації та збереження бази даних необхідний сервер. Значну роль для швидкості роботи мережі відіграє конфігурація сервера, що нею керує. У даному проекті в мережі задіяно 46 робочих станцій. Це невелика кількість комп’ютерів, яка не спричиняє великих навантажень, тому в якості сервера може бути використаний комп’ютер, показники швидкодії якого перевищують показники робочої станції в 1.5 — 2.5 рази. Характеристики обраного серверного комп’ютера приведені у таблиці 3.5

Таблиця 3.7 — Характеристики сервера

Материнська плата	Asus P8Z77-V LE Plus
Процесор	Intel Core i7-3770 3.4GHz/8MB
Оперативна пам’ять	Kingston HyperX DDR3-1600 8192MB
Жорсткий диск	2хWestern Digital Red 3TB 7200rpm 64MB
Відеокарта	Asus PCI-Ex GeForce GTX660 2GB GDDR5
Блок живлення	Chieftec APS-850C
Корпус	Cooler Master HAF 922M
Програмне забезпечення	Windows Server 20012

На робочих станціях підприємства не виконуються складні задачі, вимогливі до ресурсів комп’ютера, тому в якості робочих станцій можна використати звичайні офісні комп’ютери. Характеристики обраної конфігурації робочих станцій наведено у таблиці 3.6

Склад системного блоку робочої станції		Приналежність до відділу
Процесор	Intel Core i3 3220	Всі робочі станції підприємства
Материнська плата	ASUS P8B75-V LGA
Оперативна пам’ять	2Gb DDR3-1333MHz
Жорсткі диски	SEGATE Samsung 500gb
Відеоконтролер	Intel HD2000 встроєний
Мережний адаптер	3Сом <3C2000-T> PCI UTP 10/100 Мбіт/с.
Корпус	ATX Linkword 316-21
Блок живлення	400 W

Таблиця — 3.8 характеристики робочих станцій

3.4 Вибір програмного забезпечення

Windows Server 2012 (кодове ім’я «Windows Server 8») — версія серверної операційної системи від Microsoft, що вийшла у 2012 році. Вона належить сімейству ОС Microsoft Windows. Ця серверна операційна система повинна замінити систему, яка випускається до цього часу, — Windows Server 2008 R2. Windows Server 2012 буде першою версією Windows Server починаючи з Windows NT 4.0, яка не підтримує процесори Itanium. Версія Developer preview (реліз до Beta) була випущена 9 вересня 2011 для MSDN передплатників. 1 березня 2012 компанія Microsoft випустила публічну бета версію (build 8250). 17 квітня 2012 Microsoft анонсувала, що нове ім’я продукту буде Windows Server 2012. 31 травня 2012 Microsoft випустила реліз кандидат Windows Server 2012. Windows Server провідна серверна операційна система, на якій побудована робота багатьох найбільших центрів обробки даних — надає широкі можливості підприємствам будь-якого розміру по всьому світу. Windows Server 2012 містить сотні нових і вдосконалених функцій, які дозволяють трансформувати ІТ-середовища віртуалізації і хмарних обчислень з метою скорочення витрат на ІТ та збільшення цінності для бізнесу. У Windows Server 2012 реалізовані інновації в області віртуалізації, мережевих технологій, систем зберігання даних і зручності роботи.

Одним з нововведень нової Windows Server 2012 є нова розробка корпорації — Storage Spaces, яка пропонує можливість системним адміністраторам, що працюють з цією ОС, керувати великим числом систем зберігання даних, підключеними через інтерфейс SAS. Цікаво, що завдяки Storage Spaces немає необхідності використовувати додаткове програмне забезпечення.

На конференції Microsoft Build було показано об’єднання 16 жорстких дисків в єдиний пул. Цікава особливість такого об’єднання дисків як можливість поділу вмісту цього пулу дисків на численні віртуальні диски. Схожа можливість демонструвалася декількома роками раніше на презентації нової версії файлової системи ReFS (Resilient File System).

У новій серверній ОС буде додана служба Dynamic Access Control. Робота даної служби спрямована на поліпшення централізованого захисту на рівні доменів файлів, а також на забезпечення безпеки папок поверх всіх наявних дозволів файлів.

Windows Server 2012 підтримує наступне апаратне забезпечення:

64 фізичних процесорів;
640 логічних процесорів iз вимкненим Hyper-V
320 логічних процесорів з увімкненим Hyper-V.
ОЗП 4 ТБ

Кількість робочих станцій прямо залежить від передбачуваного числа співробітників. У нашому випадку це 44 співробітників, відповідно 44 робочі станції. Іншим фактором є ієрархія компанії. Для фірми з горизонтальною структурою, де всі співробітники повинні мати доступ до даних один одного, оптимальним рішенням є проста однорангова мережа. Однак в даному підприємстві кожен відділ повинен працювати зі своїми даними, тому варто орієнтуватися на більш дорогий варіант мережі – з виділеним сервером. Тільки в такій мережі існує можливість адміністрування прав доступу.

3.4.1 Захист інформації в мережі

Дослідження і аналіз численних випадків впливів на інформацію і несанкціонований доступ до неї показують, що їх можна розділити на випадкові та навмисні.

Для створення засобів захисту інформації необхідно визначити природу загроз, форми і шляхи їхнього можливого проявлення і здійснення в автоматизованій системі. Для рішення поставленого завдання все різноманіття загроз і шляхів їхнього впливу зводиться до найпростіших кабінетів і форм, які були б адекватні їхній безлічі в автоматизованій системі.

Як правило причинами таких впливів можуть бути:

відмови й збої апаратури;
структурні, алгоритмічні й програмні помилки;
перешкоди на лінії зв’язку від впливів зовнішнього середовища;
системні й системотехнічні помилки розроблювачів;
помилки людини, як ланки системи;
аварійні ситуації;
інші впливи.

Навмисні загрози пов’язані з діями людини, причинами яких можуть бути певне невдоволення своєю життєвою ситуацією, сугубо матеріальний інтерес або простої розвагою із самоствердженням своїх здатностей (хакери).

Тому для захисту мережі необхідно ретельно передбачити захисні заходи.

Windows Server 2012 має достатні засоби забезпечення безпеки. Нижче розглянуті найбільш значимі з них.

– Спостереження за діяльністю мережі. Windows Server 2012 дає багато інструментальних засобів для спостереження за мережною діяльністю й використанням мережі. Операційна система(ОС) дозволяє переглянути сервер і побачити, які ресурси він використовує; побачити користувачів, підключених у теперішньому часі до сервера й побачити, які файли в них відкриті;

– Початок сеансу на робочій станції. Щораз, коли користувач починає сеанс на робочій станції Windows 2012 Advanced Server екран початку сеансу запитує ім’я користувача, пароль і домен. Потім робоча станція посилає ім’я користувача й пароль у домен для ідентифікації. Сервер у домені перевіряє ім’я користувача й пароль у базі даних облікових карток користувачів домена. Якщо ім’я користувача й пароль ідентичні даним в обліковій картці, сервер повідомляє робочу станцію про початок сеансу. Сервер також завантажує іншу інформацію при початку сеансу користувача, як наприклад установки користувача, свій каталог і змінні середовища.

– Облікові картки користувачів. Кожен клієнт, що використає мережу, повинен мати облікову картку користувача в домені мережі. Облікова картка користувача містить інформацію про користувача, що включає ім’я, пароль й обмеження по використанню мережі.

– журнал подій безпеки. Windows 2012 дозволяє визначити, що увійде в ревізію і буде записано в журнал подій безпеки щораз, коли виконуються певні дії або здійснюється доступ до файлів.

Таблиця 3.9 включає категорії подій, які можуть бути обрані для ревізії.

Категорія	Події
Початок і кінець сеансу	Спроби початку сеансу, спроби кінця сеансу; створення й завершення мережних з’єднань з сервером
Доступ до файлів і об’єктів	Доступи до каталогу або файлу, які встановлюються для ревізії в диспетчері файлів; використання принтера, керування комп’ютером
Використання прав користувача	Успішне використання прав користувача й невдалі спроби використати права, не призначені користувачу
Керування користувачами й групами	Створення, видалення й модифікація облікових карток користувача й груп
Зміни поліса безпеки	Надання або скасоване дозволу користувача користувачам і групам, установка і розрив зв’язку іншими доменами.
Пере запуск, вимикання й система	Зупинка й пере запуск комп’ютера, заповнення контрольного журналу й відкидання даних перевірки якщо контрольний журнал вже повний.
Трасування процесу	Початок і зупинка процесів у комп’ютері

Права користувача визначають дозволені типи дій для цього користувача. Дії, регульовані правами, включають вхід у систему на локальний комп’ютер, вимикання, установку часу, копіювання й відновлення файлів сервера й виконання інших завдань.

Для кожного робітника підприємства обов’язково встановлюються свої права доступу до інформації, дозвіл на копіювання й відновлення файлів.

4 Опис монтажних робіт

Прокладка кабелів горизонтальної підсистеми на поверхах здійснюється за допомогою кріплень (дюбель і стяжка)- дюбель закріплюється на стелі, пучок кабелів (що йде по коридорі) закріплюється за допомогою м’якої стяжки.

Кабелі горизонтальної підсистеми при заводі в кімнату укладаються в захисні пластикові короби фірми DKC, лідера в даній області.

Найбільший пучок заведений у кімнату складає 14 кабелів.

Площа такого пучка складає

P = (0,0052*0,0052*3,14/4)*10=0,000294 м2.

Максимальне заповнення коробів приймемо за 30% — 60 %.

Тоді короб 40ммХ60мм має корисну площу 0,0024 м2.

Співвідношення площі пучка до площі короба складе 0,385. Відповідно, для прокладки в кімнаті ми будемо використовувати короб з розмірами 25ммХ30мм.

Розрахунок метражу коробів ведеться за схемою прокладки кабелів із запасом 20%, тому що можливі відхилення на місці. При заводі в кімнату вважаємо, що витрачається 2,5 метра на зниження до рівня розеток – 0,5 м.

Розрахунок кутів і заглушок також виконується за схемою розміщення коробів і кабель-каналів.

Тоді заповнення короба складе 51%.

Пластикове короба DKC серії „Інлайнер” використовувалися для прокладки кабелю.

Кабельні канали забезпечують можливість одночасної прокладки в них силової й інформаційної проводки, гарантуючи захист кабелів від зовнішніх механічних впливів і впливу навколишнього середовища. Забезпечують збереження презентабельного виду офісних приміщень, у тих випадках, коли прокладка кабелів схованим способом недоцільна або неможлива.

Кабельні канали DKC серії „Інлайнер” поставляються з різними розмірами перетину:25×30; 40×40; 60×40; 80×40; 100×40; 120×40; 60×60; 80×60, 100×60, 120х60, 150х60, 200х60, 100х80, 120х80, 150х80, 200х80, а також усі необхідні для їхнього монтажу аксесуари: кути (зовнішні, внутрішні, плоскі), трійники, торцеві заглушки й ін.

У коробах 100×40 і 120×40, у разі потреби встановлюються знімні роздільники, що вставляються в пази на днище.

PDA3-DN — накладна рамка для модульних механізмів DKC серії «VIVA»

Компанія «ДКС України» представляє 6-ти модульну рамку PDA3-DN, що дає можливість встановлювати в одному блоці будь-які компоненти серії VIVA (3 електроустановні компоненти VIVA 50×45 або 6 компонентів 25×45, або комбінації з них).

Переваги:

швидкість монтажу простим електро-установочних виробом у рамці;
твердість фіксації рамки на коробі завдяки подовженій конструкції;
зручність комутації проводів в одному блоці при монтажі;
ціна даної 6-ти модульної рамки PDA3-DN приблизно дорівнює ціні двох 2-модульних рамок PDA-DN, що дозволяє знизити загальну вартість проекту;
універсальність рамки дозволяє комбінувати в одному блоці різні компоненти серії VIVA — комп’ютерні силові (червоні) розетки, побутові силові (білі) розетки, вимикачі, корпус- адаптери — у будь-якій послідовності в залежності від побажань замовника.

Таблиця 4.1 – Види коробів за внутрішньою площею

Код	Модулі	Розміри (ДхВхШ), мм	Ступінь захисту	Кількість упак., шт
56004	4	150x170x100	IP 40	22
56008	8	200x180x100	IP 40	15
56012	12	280x220x100	IP 40	8
56024	24(2×12)	280x350x100	IP 40	5
56036	36(2×18)	400x400x130	IP 40	4
56054	54(3×18)	400x550x130	IP 40	1

До переваг кабельних каналів компанії «ДКС України» можна віднести:

високоякісний матеріал пластмаси;
наявність міжнародних сертифікатів;
наявність гнучких кутових елементів (кут розвороту від 5 до 175 градусів);
естетичний зовнішній вигляд;
ефективна система установки в короб інформаційних і силових розеток.

5 Налагодження операційної системи сервера

Установка поштових служб на комп’ютер

Установка підтримки електронної пошти може здійснюватися як при першій інсталяції операційної системи на комп’ютер, так і додатково, якщо в цьому виникла необхідність.

Для установки і роботи пошти необхідно:

апаратне забезпечення – модем або підключення до локальної мережі, що має свій поштовий сервер.
підтримка поштових протоколів вашим комп’ютером.

Для цього необхідно чи перевірити встановлений на вашому комп’ютері протокол TCP/IP.

Потім безпосередньо приступаємо до установки. Якщо ви користуєтеся штатною поштовою програмою ОС Windows 95 – 98 , відкрийте настроювання — панель керування – установка видалення програм і перейдіть на вкладку установка Windows. Відзначте пункт MS Outlook Express. Програма буде встановлена автоматично разом із усіма необхідними службами. Для установки поштових програм сторонніх виробників скористайтеся програмою установником вхідної в комплект постачання.

Програми для роботи в мережі

Браузери

Для зв’язку з Internet використовується спеціальна програма — браузер. Спочатку браузери призначалися для переглядові документів з Web-серверів, конкуренція між виробниками програмного забезпечення привела до того, що в них з’явилася безліч додаткових можливостей. У результаті в сучасних браузерах поєднуються всі можливі додатки для доступу до Internet.

Сьогодні найбільш популярними браузерами є Netscape Navigator, що випускається фірмою Netscape Communications, і Internet Explorer фірми Microsoft. Обидва пакети однаково гарні для роботи з Internet (за винятком дрібних розходжень). Обидва підтримують різні служби Internet, у тому числі HTTP, FTP, програми читання новин, електронну пошту, а також більш старі протоколи, такі як Telnet і Gopher.

З цих двох браузерів Navigator був першим, у якому була убудована повна підтримка мови програмування Java, що широко використовується для створення невеликих програм (аплетів), виконуваних браузерами. Підтримка Java-аплетів, об’єднана з енергійним маркетингом, допомогла Netscape зберегти своє положення на ринку програмного забезпечення, незважаючи на конкуренцію з боку Microsoft.

Для того щоб за допомогою браузера звернутися до сервера, що має визначену IP-адресу, необхідно ввести повне доменне ім’я цього сервера.

Наприклад, якщо ви ввійшли в Internet і хочете зв’язатися з харківським пошуковим сервером, вам потрібно ввести наступну адресу http://meta.kharkiv.net/. Цей запис означає, що для звертання до цього сервера потрібно використовувати протокол передачі гіпертексту (HTTP). Подібна форма запису називається універсальним локатором ресурсу (Universal Resource Locator — URL). Якщо браузерові потрібно визначити IP-адресу якого-небудь доменного імені, то він підключається до кореневого сервера імен і після того, як сервер повідомить йому адреса, установлює з’єднання.

Після встановлення з’єднання сервер починає передавати інформацію, що звичайно є інструкціями з приводу того, що й у якому виді повинне бути відображене на екрані комп’ютера.

6 Технічне обслуговування комп’ютерної мережі

Для підтримки працездатності та стабільності комп’ютерної мережі необхідне регулярне технічне та програмне обслуговування компонентів мережі.

До технічного обслуговування входять такі послуги, як:

проведення діагностики помилок у роботі комп’ютерної мережі та їх усунення
заміна або ремонт комплектуючих, що вийшли з ладу
заміна мережевого обладнання
модернізація комп’ютерів та комплектуючих
перевірка працездатності периферійних пристроїв
проведення регулярних профілактичних робіт;
обслуговування принтерів і копіювальних апаратів, заправлення картриджів;

Для оцінки якості роботи мережі та визначення наявності помилок необхідно перевірити швидкість з’єднання з кожною робочою станцією в мережі, пінг та цілісність передачі інформації. Така діагностика проводиться шляхом відправки пакетів з сервера безпосередньо на IP адресу робочої станції.

При виникненні помилок в роботі мережі: низької швидкості передачі інформації між сервером та певною робочою станцією, ненадходження деякого відсотку відправлених до неї пакетів та інших проблем необхідно локалізувати проблему шляхом перевірки працездатності мережевого обладнання, що забезпечує передачу даних.

В разі виходу з ладу, перегріву, сповільнення роботи, відсутності доступу до накопичувачів або периферійних пристроїв та виникнення інших схожих проблем в роботі комп’ютерів, підключених до мережі, необхідно провести діагностику працездатності їх апаратного забезпечення та провести їх ремонт, якщо він можливий, або заміну на нові комплектуючі.

Грубе настроювання — вибір параметрів, що різко впливають на характеристики (надійність, продуктивність) мережі. Якщо мережа працездатна, але обмін даними відбувається дуже повільно (час чекання складає десятки секунд або хвилини) або ж сеанс зв’язку часто розривається без видимих причин, то працездатною така мережа можна назвати тільки умовно, і вона безумовно має потребу в грубому настроюванні. На цьому етапі необхідно знайти ключові причини істотних затримок проходження пакетів у мережі. Звичайно причина серйозного уповільнення або хитливої роботи мережі криється в одному невірно працюючому елементі або некоректно установленому параметрі, але через велику кількість можливих винуватців пошук може зажадати тривалого спостереження за роботою мережі і громіздкого перебору варіантів. Грубе настроювання багато в чому схоже на приведення мережі в працездатний стан. Тут також звичайно задається деяке граничне значення показника ефективності і потрібно знайти такий варіант мережі, у якого це значення було б не гірше граничного. Наприклад, потрібно настроїти мережу так, щоб час реакції сервера на запит користувача не перевищувало 5 секунд.

Пошук несправностей у мережі — це сполучення аналізу (виміру, діагностика і локалізація помилок) і синтезу (ухвалення рішення про те, які зміни треба внести в роботу мережі, щоб виправити її роботу).

Аналіз — визначення значення критерію ефективності (або, критерію оптимізації) системи для даного сполучення параметрів мережі. Іноді з цього етапу виділяють під етап моніторингу, на якому виконується більш проста процедура — процедура збору первинних даних про роботу мережі: статистики про кількість циркулюючих у мережі кадрів і пакетів різних протоколів, стані портів концентраторів, комутаторів і маршрутизаторів і т.п. Далі виконується етап власне аналізу, під яким у цьому випадку розуміється більш складний і інтелектуальний процес осмислення зібраної на етапі моніторингу інформації, зіставлення її з даними, отриманими раніше, і вироблення припущень про можливі причини уповільненої або ненадійної роботи мережі.

Синтез — вибір значень параметрів що модифікуються, при яких показник ефективності має найкраще значення. Якщо задано граничне значення показника ефективності, то результатом синтезу повинен бути один з варіантів мережі, що перевершує заданий поріг. Приведення мережі в працездатний стан — це також синтез, при якому знаходиться будь-який варіант мережі, для якого значення показника ефективності відрізняється від стану «не працює».

Продуктивність мережі виміряється за допомогою показників двох типів — тимчасових, оцінюючу затримку, внесену мережею при виконанні обміну даними, і показників пропускної здатності, що відбивають кількість інформації, переданою мережею в одиницю часу. Ці два типи показників є взаємно зворотними, і, знаючи один з них, можна обчислити інший.

Звичайно як тимчасову характеристику продуктивності мережі використовується такий показник як час реакції. Термін «час реакції» може використовуватися в дуже широкому змісті, тому в кожнім конкретному випадку необхідно уточнити, що розуміється під цим терміном.

Під часом реакції розуміється час, що проходить з моменту звертання користувача до сервісу FTP для передачі файлу із сервера 1 на клієнтський комп’ютер 1 до моменту завершення цієї передачі. Очевидно, що цей час має декілька складових. Найбільш істотний внесок вносять такі складового часу реакції як: час обробки запитів на передачу файлу на сервері, час обробки одержуваних у пакетах IP частин файлу на клієнтському комп’ютері, час передачі пакетів між сервером і клієнтським комп’ютером по протоколу Ethernet у межах одного коаксіального сегмента. Можна було б виділити ще більш дрібні етапи виконання запиту, наприклад, час обробки запиту кожним із протоколів стека TCP/IP на сервері і клієнті.

Для кінцевого користувача в такий спосіб визначений час реакції є зрозумілим і найбільш природним показником продуктивності мережі (розмір файлу, що вносить деяку невизначеність у цей показник, можна зафіксувати, оцінюючи час реакції при передачі, наприклад, одного мегабайта даних). Однак, мережного фахівця цікавить у першу чергу продуктивність власне мережі, тому для більш точної її оцінки доцільно вичленувати з часу реакції складовим, відповідним етапам немережевої обробки даних — пошукові потрібної інформації на диску, записі її на диск і т.п. Отриманий в результаті таких скорочень час можна вважати іншим визначенням часу реакції мережі на прикладному рівні.

7 Програмне обслуговування комп’ютерної мережі

Програмне забезпечення локальної комп’ютерної мережі також потребує регулярного обслуговування. До програмного обслуговування входять наступні послуги:

оновлення баз даних антивірусного програмного забезпечення;
оновлення драйверів для периферійних пристроїв;
оновлення операційних систем;
налагодження програмного забезпечення уразі його некоректної роботи;
установка додаткового програмного забезпечення у разі необхідності;
ведення бази даних встановленого програмного забезпечення та комплектації по кожній робочій станції;
у разі виникнення проблем в роботі мережі надається повний аналіз причин поломки та рекомендації щодо їх усунення та уникнення цих проблем у майбутньому;
статистика по кожному користувачу про використання робочого часу, а саме кількість годин проведених в мережі Інтернет, офісних програмах, об’єм Інтернет трафіку;

8 Економічний розділ

Загальні вимоги до розробки економічної частини дипломного проекту.

Дипломне проектування ставить за мету:

— систематизацію знань і застосування їх при вирішені конкретних економічних задач;

— оволодіння навичками організації самостійної роботи, сучасним методами розрахунку, вміння приймати рішення і узагальнювати результати.

У економічному розділі дипломного проекту розраховується:

а) вартість комп’ютерної мережі, яка складається з:

— витрат на розробку проекту комп’ютерної мережі;

— витрат на матеріали і обладнання;

— витрат на монтажні роботи;

б) оцінювання економічної ефективності від впровадження комп’ютерної мережі;

Виконанню економічного розділу дипломного проекту передує збір матеріалу під час переддипломної практики, від якості якого залежить обґрунтованість прийнятих рішень.

8.1 Розрахунок вартості комп’ютерної мережі

8.1.1 Розрахунок витрат на проектування комп’ютерної мережі

Для прийняття рішень про доцільність створення мережі на підприємстві необхідна попередня оцінка трудових, матеріальних та фінансових витрат на її розробку.

Витрати на проектування мережі складаються з витрат на оплату праці розробника та витрат на обладнання необхідного для створення та налагоджування мережі, витрат на оплату машинного часу.

Розрахунок статті «Основна заробітна плата».

Стаття «Основна заробітна плата» включає у себе витрати на оплату праці розробника. Для визначення витрат на основну заробітну плату проведемо розрахунок трудомісткості основних видів робіт. Результати розрахунку наведені у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 – Трудомісткість видів робіт

Найменування роботи	Умовні позначення	Загальна трудомісткість, люд/год
1.Витрати праці на підготовку опису завдання	t1	16
2.Витрати праці на дослідження вирішення завдання	t2	6
3.Витрати праці на дослідження мережної архітектури	t3	9
4.Витрати праці на налаштування	t4	17

5.Витрати праці на налагодження	t5	17
6.Витрати праці на підготовку документації	t6	4
Разом:		69

Витрати на основну заробітну плату розробника визначаємо за формулою (8.1):

ЗПо = ЗПсрг × Тзаг, грн (8.1)

де ЗПо – витрати на оплату праці розробника, грн;

ЗПсрг – середньогодина оплата праці розробника;

Тзаг – загальна трудомісткість, люд/год.

Загальна трудомісткість на проектування комп’ютерної мережі визначається за формулою (8.2).

Tзаг = t1 + t2 + t3 + t4 + t5 + t6, люд/год (8.2)

де t1 — витрати праці на опису завдання, люд/год;

t2 — витрати праці на дослідження вирішення задачі, люд/год;

t3 — витрати праці на дослідження мережної архітектури, люд/год;

t4 — витрати праці на налаштування, люд/год;

t5 – витрати праці на налагодження, люд/год;

t6 — витрати праці на підготовку документації, люд/год.

Витрати праці на опису завдання (t1) оцінці не підлягають, так як пов’язано з творчим характером роботи, тому приймемо t1 = 16 люд/год.

Всі останні витрати праці можна визначити через умовну кількість користувачів мережі, використавши формулу (8.3):

Укс = У × Ксл × (1 + Ккор), чол (8.3)

де Укс – умовне число користувачів мережі,

У – напевне число користувачів мережі,

Ксл – коефіціент складності мережної архітектури

(Ксл = 1,25),

Ккор – коефіцієнт корекції мережної архітектури в ході розробки (Ккор = 0,05).

Укс= 47 × 1,25 × (1+0,05)=62,чол

Витрати праці на дослідження та вирішення задачі (t2) знайдемо за формулою (8.4):

t2 = Укс × Кут/ α × К, люд/год (8.4)

де Кут – коефіцієнт збільшення витрат праці внаслідок недостатнього опису завдання, наступних доповнень та уточнень (Куз = 1,2);

α – середня кількість клієнтів мережі, які підлягають дослідженню за одну годину, (10), чол;

К – коефіцієнт, враховуючий кваліфікацію розробника в залежності від стажу роботи.

t2 = 62 × 1,2/ 10 × 0,8 =6 , люд/год

Характеристики коефіцієнта, враховуючого кваліфікацію розробника представлені у таблиці 8.2.

Таблиця 8.2 – Коефіцієнт залежності від стажу роботи

Стаж роботи	Коефіцієнт
до 2-х років	0,8
до 3-х років	1
до 5-и років	1,1…1,2
до 7-и років	1,3…1,4
понад 7 років	1,5…1,6

Витрати праці на дослідження мережної архітектури (t3) визначаються за формуло (2.5).

t3 = (Укс / α) × К, люд/год (8.5)

де Укс – умовна кількість користувачів мережі, чол;

α — середня кількість клієнтів мережі, які підлягають дослідженню за одну годину (3 — 5), чол;

К – коефіцієнт, враховуючий кваліфікацію розробника в залежності від стажу роботи (див. таблицю 8.2).

За цією ж формулою (8.5) розраховуються витрати праці на налаштування (t4).

t3 = (62 / 5) × 0,8 =9, люд/год

t4=62/3*0.8=17

Витрати праці на налагодження (t5) знаходимо за формулою (8.6).

t5= (Укс /α ) × К × 1,5, люд/год (8.6)

де Укс – умовна кількість користувачів мережі, чол;

α — середня кількість клієнтів мережі, які підлягають налагодженню за одну годину (1 — 3), чол;

К – коефіцієнт, враховуючий кваліфікацію розробника в залежності від стажу роботи (див. таблицю 8.2).

t5= (62 /3 ) × 0,8 × 1,5 =17, люд/год

Витрати праці на підготовку документації (t6) знаходимо за формулою (8.7):

t6 = t30 + t31, люд/год (8.7)

де t30 – витрати праці на підготовку документації в рукописі, люд/год;

t31 – витрати праці на оформлення документації, люд/год.

t6 = 2 + 2 = 4, люд/год

Витрати праці на підготовку документації в рукописі (t30) знаходимо за формулою (2.8):

t30 = Укс / α × К, люд/год (8.8)

де Укс – (див. розрахунок за формулою (8.3);

α – коефіцієнт масовості обслуговування клієнтів мережі, (20);

К — коефіцієнт, враховуючий кваліфікацію розробника в залежності від стажу роботи (див. таблицю 8.2).

t30 = 62 / 20 × 0,8 =2, люд/год

Витрати праці на оформлення документації визначаються за формулою (8.9):

t31 = 0,75 × t30, люд/год (8.9)

t31 = 0,75 × 2 = 2, люд/год (8.9)

Отже, загальна трудомісткість створення програмного продукту складає:

Тзаг = 16 + 6 + 9 + 17 + 17 +4 = 69, люд/год

Середньогодинну оплату праці розробника визначаємо за формулою (8.10).

ЗПсрг = О / (Др × Тр), грн (8.10)

де О – оклад розробника, грн;

Др — середня кількість робочих днів за місяць (21 день);

Тр — тривалість робочого дня (8 год).

ЗПсрг = 3570 / (21× 8) = 21,25, грн

Визначаємо основну заробітну плату розробника за формулою (8.11):

ЗПо = ЗПсрг × Тзаг, грн (8.11)

де Тзаг – трудомісткість, люд/год. .

ЗПо = 21,25 × 69 = 1466,25, грн

Розрахунок статті «Додаткова заробітна плата».

Додаткова заробітна плата (премії, одноразові заохочування тощо) обчислюється у відсотках від основної заробітної плати за формулою (8.12).

ЗПд =0,1×ЗПо, грн (8.12)

де 0,1 — коефіцієнт додаткової заробітної плати (10%).

ЗПд = 0,1×1466,25=146,63, грн

Розрахунок статті «Відрахування ЄСВ».

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) це обов’язковий внесок до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, що діє в Україні з метою забезпечення страхових виплат за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відрахування ЄСВ розраховується за формулою (8.13).

ЄСВ=22%×(ЗПо + ЗПд) / 100, грн (8.13)

ЄСВ= 22%×(1466,25 + 146,63) / 100 = 377,08, грн

Стаття «Витрати машинного часу» складається з двох частин: «Витрати на амортизацію обладнання» та «Витрати на електроенергію».

Розрахунок статті «Витрати на амортизацію обладнання».

Підприємства розраховують витрати на амортизацію обладнання згідно пп. 145.1.2 Податкового кодексу від 02.12.2010 № 2755-VI за формулою (8.14).

В якості потрібного обладнання використовувався персональний комп’ютер на базі процесора Intel Core i3 3220 та принтер Canon i-SENSYS LBP7018C.

Вам = (Впк + Вм + Впр) × На/100 × Тр/Фр, грн (8.14)

де Впк – первісна вартість ПК, грн.

Вм – первісна вартість монітора, грн.

Впр – первісна вартість принтера, грн.

На – норма амортизаційних відрахувань, для обчислювальної техніки складає 20%, виходячи з п. 145.1 Податкового кодексу.

Фр – кількість робочих годин за рік, год.

Тр – час роботи процесору, монітору та принтеру, год.

Вам = (8420 + 1929 + 4035) × 20/100 × 69/1792,8 = 110,73, грн

Кількість робочих годин за рік, розраховуємо за формулою (8.15).

Фр = Д × Г × Кв, год (8.15)

де Д – кількість робочих днів за рік, 249 день – даний показник щорічно змінюється;

Г– кількість робочих годин за день, 8 годин;

Кв – коефіцієнт використання – 0,9.

Фр — при п’ятиденному робочому тижні кількість робочих днів за рік розраховується з урахуванням простою обладнання в ремонті.

Розрахунок кількості робочих годин за рік:

Фр = 249 × 8 × 0,9 = 1792,8 год

Час роботи обладнання (Тр) дорівнює загальній трудомісткості в годинах (Тзаг) та визначається за формулою (8.2). При прийнятому коефіцієнті виконання норм виробітку Кнв = 1,0.

Розрахунок статті «Витрати на електроенергію».

Розрахунок витрат на електроенергію здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869.

Для розрахунку витрат на електроенергію необхідно знати встановлену потужність обладнання та розрахувати активну потужність. Активну потужність визначаємо за формулою (8.16).

Ра = k × Рвст, кВт (8.16)

де k – коефіцієнт попиту, враховуючій завантаженість машини за добу – 0,8;

Рвст – встановлена потужність обладнання – 0,3 кВт.

Ра = 0,8 ×0,4=0,32 кВт

Загальні витрати на електроенергію визначаємо за формулою (8.17).

Ве = Ра × Тр × Ц, грн (8 17)

де Ра – витрати на електроенергію, кВт;

Тр – робочий час обладнання, год.;

Ц – ціна за одиницю електроенергії — 1,9240 грн/кВт-год.

Ве = 0,32 × 69 × 1,9240 = 42,49, грн

Витрати машинного часу визначаємо за формулою (8.18).

Вмаш = Вам + Ве, грн (8.18)

Вмаш = 110,73 + 42,49 = 153,22, грн

Розрахунок статті «Загальновиробничі витрати».

Загальновиробничі витрати: картриджі, папір для друкування тощо. Ураховуючи, що собівартість проекту визначається в умовах обмеженої інформації щодо технології розробки, до загальновиробничих витрат можуть належати також витрати на освоєння нової розробки, відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення, утримання та експлуатацію устаткування. При такому комплексному складі загальновиробничих витрат їх норматив досягає (30-50)% від основної та додаткової заробітної плати. Загальновиробничі витрати визначаються за формулою (8.19).

Взв = kзв × (ЗПо + ЗПд), грн (2.19)

де kзв – коефіцієнт загальновиробничих витрат (kзв = 0,3÷0,5).

Взв = 0,3 × (1466,25 + 146,63) = 483,87, грн

Виробнича собівартість проекту визначається сумою розрахованих статей за формулою (8.20).

СВИР = ЗПо + ЗПд + ЄСВ + Вмаш + Взв, грн (8.20)

СВИР = 1466,25 + 146,63 + 354,84 + 153,22 + 483,87 = 2604,81, грн

Розрахунок статті «Адміністративні витрати».

Адміністративні витрати являють собою узагальнену інформацію про витрати, які спрямовані на потреби управління, не пов’язані безпосередньо з виробничим процесом. Включають у себе витрати на зарплату з відрахуваннями управлінського персоналу, спеціалістів, організаційні витрати, витрати на службові відрядження, амортизацію будівель та ін., вони пропорційно розподіляються виробничій собівартості за формулою (8.21).

Вад = 0,1 × СВИР, грн (8.21)

де 0,1 – коефіцієнт пропорційного розподілення адміністративних витрат (10%).

Вад = 0,1 × 2604,81 = 260,49, грн

Розрахунок статті «Витрати на збут».

Витрати на збут пов’язані з витратами на вивчення ринку, на рекламу та продаж продукції, вони пропорційно розподіляються виробничій собівартості за формулою (8.21).

Взб = 0,05 × СВИР, гр (8.22)

де 0,05 – коефіцієнт пропорційного розподілення витрат на збут (5%).

Взб = 0,05 × 2604,81 = 130,25, грн

Планова повна собівартість проекту визначається за формулою (8.23).

СПОВ = СВИР + Вад + Взб , грн (8.23)

СПОВ = 2604,81 + 260,49 + 130,25 = 2995,55, грн

Розмір планового прибутку, який включається до складу вартості проекту, визначається за формулою (2.24).

П = Спов × Р/100, грн (8.24)

де Р – плановий відсоток прибутку (6-8), %;

Спов — планова собівартість проекту, грн.

П = 2995,55 × 8 / 100 = 239,65, грн

Оптова ціна проекту визначається за формулою (8.25).

ОЦ = Спов + П, грн (8.25)

де Спов — планова повна собівартість проекту, грн;

П — розмір планового прибутку, грн;

ОЦ – оптова ціна проекту, грн.

ОЦ = 2995,55 + 239,65 = 3235,2, грн

Ціна реалізації проекту складається з оптової ціни проекту та податкового зобов’язання (податку на додану вартість) і визначається за формулою (8.26).

Цр = Оц + ПДВ, грн (8.26)

де Цр — ціна реалізації проекту, грн;

ОЦ – оптова ціна проекту, грн;

ПДВ – податок на додану вартість (20 %), грн.

Цр = 3235,2 + 647,04 = 3882,24, грн

Податок на додану вартість визначаємо за формулою (8.27).

ПДВ = 0,2 × ОЦ, грн (8.27)

ПДВ = 0,2 × 3882,24 = 647,04, грн

Всі результати виконаних розрахунків статей витрат на пошуково-дослідницькі роботи представлені у таблиці 8.3.

Таблиця 8.3 – Калькуляція проекту комп’ютерної мережі

Статті витрат	Сума, грн.
1. Основна заробітна плата	1466,25
2. Додаткова заробітна плата	146,63
2. ЄСВ	354,84
3. Витрати машинного часу	153,22
4. Загальновиробничі витрати	483,87
5. Виробнича собівартість	2604,81
6. Адміністративні витрати	260,49
7. Витрати на збут	130,25
8. Повна собівартість	2995,55
9. Прибуток	239,65
10. Оптова ціна	3235,2
11. ПДВ	647,04
12. Ціна реалізації проекту	3882,24

8.1.2 Визначення витрат на матеріали та обладнання необхідних для монтажу комп’ютерної мережі.

Для прийняття рішення про раціональність створення мережі на підприємстві необхідно розрахувати калькуляцію та визначити вартість мережі. Калькуляція складається до початку виконання робіт виконавцем робіт і затверджується замовником або органом, що забезпечує фінансування робіт.

Для визначення витрат на матеріали та обладнання спочатку треба розрахувати кількість матеріалів, мережного обладнання та комплектуючих виробів (користуючись специфікацією, графічна частина проекту) при цьому треба врахувати, що на етапі підготовки виробництва обрана кількість повинна забезпечити потребу первинного макетування, виготовлення макетів, діючих зразків та дослідної серії розроблюваних виробів. Крім того, враховуючи, що калькуляція складається до початку розробки, необхідно передбачити якнайширшу номенклатуру матеріалів на випадок винаходу принципово нових технічних рішень, які можуть з’явитися в ході розробки. Але ніяке передбачення не може бути повним, тому до суми витрат на основні матеріали треба додати резерв на фінансування закупівлі непередбачених матеріалів.

Ціни на матеріали та комплектуючі вироби необхідно знайти в прейскурантах цін, при цьому треба обов’язково вказати джерело, згідно з яким обрана ціна, наприклад, «Ринкова ціна в м. Херсоні в січні 2016 р.» та ін.

До суми витрат на матеріали та комплектуючі вироби додаються транспортно-заготівельні витрати, які обчислюються за нормативом, встановленим підприємством (10-14% суми витрат на матеріали та комплектуючі вироби). Кількість матеріалів, комплектуючих виробів та ціна надані в таблиці 2.4, а мережне обладнання та комплектуючі вироби в таблиці 2.5 (з прикладом).

Таблиця 8.4 — Матеріали та комплектуючі вироби

Назва

матеріалу

Стандарт, технічні умови

Одиниця виміру

Кіль-кість

Ціна, од.,

грн

Сума,

грн

Прейскурант

Вита

пара кат. 5е

IEEEUTP 5E

Бухта

5612

11224

Прайслист компанії

“E-server” від 26.05.17 р.

Продовження таблиці 8.4

Короб Елекор 220×65	IEEE	м	280	17	4760	Прайслист компанії “Eris” від 26.05.17 р.
Конек- тор RJ45	IEEE	шт	100	1,20	120	Прайслист компанії “E-server ” від 26.05.17 р
Всього					16104	-//-
Невраховані матеріали (20%)					3220,8
Всього					19324,8
Транспортно-заготівельні витрати (10-14 %)					1932,48
Разом					21257,28

Вартість матеріальних витрат розраховуємо за формулою (8.28).

ВМ = ЦМ × К , грн ( 8.28)

де ВМ- витрати матеріалів, грн.

ЦМ — ціна за одиницю матеріалу, грн.

К — кількість одиниць матеріалу, одиниць.

Невраховані матеріали розраховуються за формулою 8.29.

НМ = (ВМ × %) / 100, грн (8.29)

де НМ – невраховані матеріали, грн;

ВМ – витрати матеріалів, грн;

% — відсоток неврахованих матеріалів, грн.

НМ = (16104 × 20) / 100 = 3221, грн

Транспортно-заготівельні витрати розраховуються за формулою (8.30).

∑ТЗВ = (( ВМ + НМ) × %ТЗВ) / 100, грн (8.30)

де ∑ТЗВ – транспортно-заготівельні витрати, грн;

ВМ – витрати матеріалів, грн;

НМ – невраховані матеріали, грн;

% ТЗВ – відсоток транспортно-заготівельних витрат, грн.

∑ТЗВ = ((16104 + 3221) × 10) / 100 = 193, грн

Розрахунок вартості мережного обладнання та комплектуючих виробів (див. таблиця 8.5) проводиться за методикою розрахунку матеріальних витрат. Вартість обладнання складається з витрат на придбання ПК приладів та іншого обладнання. Програмне забезпечення розповсюджене безкоштовно.

Розрахунок витрат на придбання обладнання проводиться так само, як для витрат на комплектуючі вироби, з обов’язковим урахуванням транспортно-заготівельних витрат. Кількість олюднення необхідно взяти користуючись специфікацією ( …- частина дипломного проекту) (табл. 8.6)

Розрахунок неврахованих комплектуючих виробів розраховуються за формулою (8.31).

НКВ=∑МОтаКВ×5%,грн (8.31)

НКВ=∑12450×0,05 =622,5,грн

Таблиця 8.5 – Мережне обладнання та комплектуючі вироби

Назва виробу	Тип, марка	Кількість одиниць	Ціна, грн	Сума, грн	Прейскурант
Ethernet комутатор	TP-LINK TL-SG1016D	5	3247	12450	Прайслист компанії “Е-server” від 26.05.17р. -//-
Всього				12450	-//-
Невраховані комплектуючі вироби (5-20%)				1245
Всього				13695
Транспортно-заготівельні витрати (10-14%)				1369,5
Разом				15064,5

Транспортно-заготівельні витрати розраховуються за формулою (8.32).

∑ТЗВ=(∑МОтаКВ+НКВ)×10%,грн (8.32)

∑ТЗВ = (12450 + 1245) × 10% = 1369,5, грн

Розрахунок вартості комп’ютерного обладнання та комплектуючих виробів зведений у таблицю 2.6.

Таблиця 8.6 — Конфігурація комп’ютерного обладнання

Назва виробу	Тип, марка обладнання	Кількість одиниць	Ціна, грн	Сума, грн	Прейскурант
Робочі станції	ARTLINE Business B23 v05 (B23v05)	46	8420	387320	Прайслист компанії “Rozetka” від 27.05.17р.
Сервер	ARTLINE Business T71 v06 (T71v06)	2	26800	53600	Прайслист компанії “Rozetka” від 27.05.17р.
Монітори	AOC e970Swn Black	46	1929	88734	Прайслист компанії “Rozetka” від 27.05.17р.
Принтери	Canon i-SENSYS LBP7018C	16	4035	64560	Прайслист компанії “ Rozetka ” від 27.05.17р.
Всього				594214	-//-
Невраховані комплектуючі вироби (5-20%)				5942,14	-//-
Всього				653635,4	-//-
Транспортно-заготівельні витрати (10-14%)				65363,54
Разом				718998,94

Вартість обладнання розраховуємо за формулою (8.33).

ВО=ЦО×К,грн (8.33)

де ВО – витрати на обладнання, грн;

ЦО – ціна одиниці обладнання, грн;

К – кількість обладнання, одиниць.

Розрахуємо невраховані комплектуючі вироби за формулою (8.34).

НКВ = ВО × 5%, грн (8.34)

НКВ = 594214 × 5% = 29710,7, грн

Транспортно-заготівельні витрати розраховуються за формулою (8.35).

∑ТЗВ=(ВО+НКВ)×10%,грн (8.35)

∑ТЗВ = (594214+29710,7)×10% = 62392,47,грн

8.1.3 Визначення витрат на монтажні роботи комп’ютерної мережі.

Витрати на монтажні роботи складаються з трудових витрат на будівельні та монтажні роботи. Для новозбудованої версії мережі розраховується створення магістральних каналів та обов’язково вартість пусконалагоджувальних робіт. Вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт визначається на основі обсягу або кількості відповідних видів робіт по монтажу. Розрахунок витрат оплати праці здійснюється за встановленими нормативами (таблиця 8.7).

Таблиця 8.7 — Розрахунок заробітної плати монтажників

Вид роботи	Одиниці виміру	Кількість, од.	Ціна за одиницю, грн.	Заробітна плата, грн
Кріплення короба	м	280	5	1400
Протягання кабелю	м	1026	4	4105
Розведення розеток на місцях	шт	107	15	1605
Установка устаткування	шт	54	10	540
Встановлення додаткового ПО на обладнання	шт	46	20	920
Налаштування мережі програмно	шт	48	15	720
Тестування мережі	шт	48	25	1200
Забезпечення захисту мережі	шт	48	25	1200
Всього				11690
Запас (10-30%)				1753,5
Разом				13443,5

Вартість трудових витрат на монтажні роботи (зарплата монтажників) розраховується за формулою (8.36).

МР=Ц×К,грн (8.36)

де МР — витрати на монтажні роботи, грн;

Ц — ціна за одиницю роботи, грн;

К — кількість робіт, одиниць.

Виробнича собівартість проекту та монтажу КМ визначається сумою усіх статей витрат за формулою (2.36).

Свир = МВ + МО + КО + МР + ЗПо + ЗПд + ЄСВ + Вмаш + Взв, грн (8.37)

Свир = 21257,28 + 15064,5 + 718998,94 + 13443,5 + 1466,25 + 146,63 + 354,87 + 153,22 + 483,87 = 771369,06, грн

Адміністративні витрати проекту та монтажу комп’ютерної мережі розраховуємо за формулою (2.38).

Вад = 0,1×СВИР,грн (8.38)

Вад = 0,1 × 771369,06 = 77136,91,грн

Витрати на збут проекту та монтажу комп’ютерної мережі розраховуємо за формулою (8.39).

Взб=0,05×СВИР,грн (8.39)

Взб = 0,05 × 771369,06 = 38568,45,грн

Планову повну собівартість проекту та монтажу комп’ютерної мережі розраховуємо за формулою (8.40).

СПОВ = 771369,06 + 77136,91 + 38568,45 = 887074,42,грн (8.40)

Розмір планового прибутку, який включається до складу вартості проекту та монтажу комп’ютерної мережі визначається за формулою 8.41.

П = Спов × Р/100, грн (8.41)

де Р – плановий відсоток прибутку (6-8), %;

Спов – планова собівартість проекту та монтажу комп’ютерної мережі, грн.

П = 887074,42 × 8 / 100 = 53224,45, грн

Оптова ціна проекту та монтажу комп’ютерної мережі визначається за формулою (8.42):

ОЦ = Спов + П, грн (8.42)

де П — розмір планового прибутку, грн;

ОЦ – оптова ціна проекту та монтажу, грн.

ОЦ = 887074,42 + 53224,45 = 940298,87, грн

Ціна реалізації проекту та монтажу складається з оптової ціни проекту та податкового зобов’язання (податку на додану вартість) і визначається за формулою (8.43).

Цр = Оц + ПДВ, грн (8.43)

де Цр — ціна реалізації проекту та монтажу, грн;

ОЦ – оптова ціна проекту та монтажу, грн;

ПДВ – податок на додану вартість (20 %), грн.

Цр = 940298,87 + 188059,77 = 1128358,64, грн

Податок на додану вартість визначаємо за формулою (8.44).

ПДВ = 0,2 × ОЦ, грн (8.44)

ПДВ = 0,2 × 940298,87 = 188059,77, грн

Зведений розрахунок вартості проектування та монтажу

комп’ютерної мережі наведено у таблиці 8.8.

Таблиця 8.8 – Калькуляція вартості проекту та монтажу комп’ютерної мережі

Статті витрат	Сума, грн.
1. Основні матеріали	21257028
2. Мережне обладнання та комплектуючі вироби	15064,5
3. Конфігурація комп’ютерного обладнання	718998,94
4. Монтажні роботи	13443,5
5. Основна заробітна плата розробника	1466,25
6. Додаткова заробітна плата розробника	146,63
7. ЄСВ	354,84
8. Витрати машинного часу	153,22
9. Загальновиробничі витрати	483,87
10. Виробнича собівартість	771369,06
11. Адміністративні витрати	77136,91
11. Витрати на збут	38568,45
12. Повна собівартість	887074,42
13. Прибуток	53224,45
14.Оптова ціна	940298,87
15. ПДВ	1070876,25
16. Ціна реалізації проекту та монтажу	1128358,64

Таким чином вартість комп’ютерної мережі Банку “UKR TANC INVEST GROUP” складає – 815264,95 грн. Сучасна комп’ютерна мережа потребує наукового підходу на всіх етапах розробки та будівництва, що впливає на збільшення кінцевої вартості. Але, враховуючі обов’язкові вимоги до стабільності роботи мережі, вкладення являються виправданими.

8.2 Розрахунок економічної ефективності від впровадження комп’ютерної мережі. Аналіз ефективності проекту проводиться на основі показників інтегрального економічного ефекту за весь життєвий цикл нової мережі, а також періоду окупності капітальних вкладень і рентабельності інвестицій.

Сутність економічного обґрунтування проекту полягає в розрахунку показників економічного ефекту і визначенні на їх основі показників економічної доцільності проекту. Критерієм економічної ефективності будь-якої нової техніки є економія суспільної праці.

При визначенні ефективності нової мережі важливо враховувати, що кінцевий ефект від їхнього застосування зв’язаний не тільки з відшкодуванням витрат на покупку, монтаж і експлуатацію устаткування, а, у першу чергу, за рахунок додаткового поліпшення якості та продуктивності праці користувачів мережі.

Джерелами економічного ефекту, що виникає від застосування ПК у мережі, є:

підвищення ІР – стійкість;
підвищення швидкості та точності розрахунків;
підвищення якості ведення документообігу;
стандартизація ведення документів;
істотне зменшення часу пошуку необхідних даних;
здатність автоматично накопичувати розрізнені дані;
зменшення витрат на обробку одиниці інформації;
розширення доступу до баз даних не тільки повної організації, а також і до світового банку інформації.

9 Охорона праці та навколишнього середовища

9.1 Загальні вимоги до охорони праці. До загальних вимог у виробничих приміщеннях необхідно віднести облаштування робочих місць, обладнаних моніторами, яке повинно забезпечувати:

належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;
оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);
належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця.

Облаштування робочих місць повинно враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

наявність шуму та вібрації;
м’яке рентгенівське випромінювання;
електромагнітне випромінювання;
ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;
електростатичне поле між екраном і оператором;
наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відео термінали та ПЕОМ, повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної безпеки.

Робочі місця з ПЕОМ у приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів повинні розміщуватись в ізольованих кабінах з обладнаним повітрообміном. Стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів. У кабіні мусить бути оглядове вікно (вікна). Розташування приміщень для роботи з ПЕОМ у підвалах та цокольних поверхах є неприпустимим.

Площу приміщень, в яких розташовують ПЕОМ, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПЕОМ: площа — не менше 6,0 м2, обсяг — не менше 20,0 м3, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

До санітарно — гігієнічних вимог відносять:

вимоги освітлення. Природне світло повинно проникати крізь бічні світло прорізі, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%.
Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, які обладнані ПЕОМ, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення). Загальне освітлення повинне бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Застосування світильників без розсіювачів та екранних сіток забороняється.
Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ, але й також допускається застосовувати у світильниках місцевого освітлення лампи розжарювання.
вимоги до рівнів шуму та вібрації. Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

9.2 Розрахунок виробничого освітлення

В залежності від джерела світла виробниче освітлення може бути:

природнім (бокове, верхнє чи комбіноване), що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу;
штучним (загальне, місцеве чи комбіноване), що створюється електричними джерелами світла;
суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) в приміщенні з урахуванням відповідного поясу світлового клімату можна розрахувати за формулою:

, (9.1)

де — значення КПО (за умовою суміщеного верхнього чи комбінованого освітлення);

m – коефіцієнт світлового клімату (для IV поясу = 0,9);

С – коефіцієнт сонячності клімату.

У виробничих та громадських будівлях іноді не вдається забезпечити достатнє за нормами природне освітлення. В такому випадку необхідно проектувати суміщене освітлення. При одночасному використанні природного та штучного освітлення до останнього пред’являються вимоги щодо кольоровості, інтенсивності та способів включення і регулювання.

9.2.1 Проектування природного освітлення

При проектування природного освітлення повинні бути визначені наступні вихідні дані: характеристика зорової роботи; наявність спеціальних вимог до природного освітлення (напрямок світлового потоку на робочу поверхню, рівномірність освітлення приміщення, рівень вертикальної освітленості тощо); географічне місце розташування; орієнтація будівлі стосовно сторін світу; напруженість та тривалість сонячної радіації; кількість опадів протягом року; напрямок пануючих вітрів і т. д.

Основним завданням при проектуванні природного освітлення виробничих приміщень є вибір типу та визначення розміщення і сумарної площі світлових отворів, при яких у приміщеннях забезпечується необхідний світловий режим.

Вибір системи природного освітлення визначається в основному, призначенням та прийнятим об’ємно-планувальним рішенням будівлі, характеристиками технологічного процесу та зорової роботи, що виконується в приміщенні, а також географічним розташуванням будівлі та особливостями клімату.

9.2.2 Штучне освітлення та його нормування

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях для компенсації нестачі природного світла та для освітлення приміщень у темний період доби. Раціонально виконане штучне освітлення приміщень при одній і тій же витраті електроенергії підвищує продуктивність праці на 15 – 20%. Разом з тим неправильно вибране та недостатнє освітлення робочих місць може бути причиною функціональних зорових порушень у працівників.

Величина освітленості нормується залежно від характеристики зорової роботи, тобто найменшого лінійного розміру об’єкта розпізнавання, контрасту між об’єктом розпізнавання і фоном, типу системи освітлення і джерел світла.

Освітленість робочої поверхні, що створюється світильниками загального освітлення в системі комбінованого, має складати 10% від нормованої для комбінованого освітлення при тих джерелах світла, які застосовуються для місцевого освітлення, при цьому слід приймати наступні найбільші і найменші значення освітленості: для газорозрядних ламп – 500 лк та 150 лк, для ламп розжарювання – 100 лк та 50 лк.

При аварійному режимі найменша освітленість робочих поверхонь виробничих приміщень має становити 5% від освітленості, що нормується для робочого освітлення в системі загального освітлення, але не менше 2 лк всередині будівлі.

Поряд з величиною освітленості нормуванню підлягають параметри якості освітлення, які значною мірою впливають на зорову працездатність людини.

Висновок

У даному дипломному проекті була розроблена локальна комп’ютерна мережа приміщення акціонерного підприємства «Вікотекс» міста Харків.

Реалізація даного проекту дозволила збільшити швидкість документообігу на підприємстві та практично відмовитись від фізичних носіїв інформації, створити базу даних підприємства, реалізувати спільне використання периферійних пристроїв та програм і в цілому підвищити продуктивність роботи підприємства та швидкість обміну інформацією між його відділами.

На підприємстві були встановлені 46 офісних комп’ютерів та сервер, зв’язок між ними забезпечується кабелем типу «вита пара провідників» та комутаторами, відповідаючими стандарту Fast Ethernet, що дозволило реалізувати обмін інформацією на максимальній швидкості у 100 Мбіт/сек.

Вартість створення мережі склала 1128358,64 грн. Після проведення економічних розрахунків було визначено, що термін окупності проекту складає 3,6 роки, а коефіцієнт ефективності капітальних витрат склав 0.28, отже, проект є економічно вигідним для підприємства.

Список використаних джерел.

Олифер В.Г., Олифер Н.А. «Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы, 2-е изд» СПб, Питер-пресс, 2002
«Администрирование сети на основе Microsoft Windows NT». Москва, Русская редакция, 2000
Мюллер С. Модернизация и ремонт ПК. К.; М.; СПб.: Издательский дом Вильяме, 2007.
Фейбе І.В. Энциклопедия современных сетевых технологий. Киев, 1998.
Кульгін М. «Технологія корпоративних сетей. Энциклопедія». СПб, Питер, 2009.